Головна / Поради християнам / Життя – це симфонія

Життя – це симфонія

«Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?»  Мт.19,16

Уявіть, що ви перебуваєте в концертному залі і насолоджуєтеся найбільш райською музикою на світі, як раптом згадуєте, що забули закрити машину. Ви переживаєте, що машину можуть вкрасти. Ви не можете негайно покинути зал, проте вже не в стані отримувати задоволення від концерту. Ось чудова ілюстрація того, як живе більшість людей в світі.

Для тих, у кого є вуха, життя являє собою симфонію. Але тих, хто дійсно чує музику, дуже і дуже мало. Чому так? Тому що вони постійно чують гул в голові, який виробляє їх обумовленість і програмування. Це голоси їх залежностей. Залежність – головний убивця життя.

Щоб по-справжньому чути музику, необхідно вміти розрізняти кожен інструмент в оркестрі. Отримуючи задоволення тільки від ударної установки, ми не зможемо чути всю симфонію, бо гуркіт барабанів заглушає звучання інших інструментів. Комусь більше подобається барабан, а комусь – скрипка або піаніно. В цьому нічого поганого немає, тому що подібна перевага не заважає чути інші інструменти і отримувати задоволення в цілому. Але, як тільки перевага переростає в залежність, ми втрачаємо здатність чути інші звуки, раптово починаємо їх недооцінювати. Ми перестаємо адекватно сприймати і бажаний нами інструмент, бо безмірно переоцінюємо його гідність.

А тепер звернемося до речі або людині, до якої ви прив'язалися, в чиї руки передали владу робити вас щасливим або нещасним. Зверніть увагу на наступне: прагнучи роздобути об'єкт своєї пристрасті, утримати та насолодитися їм, ви позбавляєте себе здатності помічати інших людей, інші речі, а значить, втрачаєте здатність сприйняття решти світу.

Подумайте про те, що пристрасті до певної людині або речі озлоблюють серце.

Наберіться сміливості і зізнайтеся, що одержимість об'єктом своєї прихильності робить вас необ’єктивним і «сліпим» до всього іншого.

Усвідомивши це, ви відчуєте сильне бажання позбутися від своєї прив’язаності. Але як це зробити?

Самозречення і відмова тут не допоможуть, бо, заглушивши звучання барабана, ви залишитеся таким же не сприйнятливим і черствим, так якби й концентрувалися тільки на ньому одному.

Тут потрібно не зречення, а розуміння, усвідомлення.

А. Якщо прихильності вже приносили вам страждання і печаль, то буде легше досягти розуміння.

Б. Якщо у вас хоча б один раз в житті була можливість насолодитися солодким відчуттям свободи і радості життя – а це можливо лише за відсутності залежностей, – то це теж вам допоможе.

В. Допоможе ще й свідома концентрація на звучанні інших інструментів оркестру.

Г. Проте найефективнішим помічником стане усвідомлення тієї втрати, що несе в собі переоцінка ударних і недооцінка інших інструментів в оркестрі.

Як тільки це відбудеться і прихильність до барабана зникне, ви більше не скажете комусь: «Яким щасливим ти мене зробив». Подібними словами ви лише підлестите його его, будете поволі змушувати його доставляти вам задоволення. Самі ж знову вдастеся до ілюзії, що ваше щастя повністю залежить від вашого друга.

Скажіть йому краще так: «Щастя народжується від нашої зустрічі з тобою».

В цьому випадку щастя не буде отруєно ні вашим, ні його его. Ніхто з вас не скаже, що в цьому тільки його заслуга, і тоді ви обидва зможете розлучитися без прив’язаності один до одного, без тужливої згадки  про зустріч, бо ви насолоджувалися не один одним, а симфонією, яка народилася в момент вашої зустрічі.

Тоді ви зможете переходити до наступного ситуації, людини чи місця роботи без будь-якої емоційної напруги. Тоді ви зробите радісне відкриття, що симфонія народжується і там також, просто в іншій ситуації звучить інша мелодія, і в кожній наступній – нова.

З цієї хвилини ви станете жити від миті до миті, повністю віддавшись теперішньому. У вас буде так мало спогадів про минуле, що ваш дух зможе пройти через вушко голки. Ви будете хвилюватися про майбутнє не більше, ніж птахи в небі або квіти на лузі.

Відчувши смак до симфонії життя, ви позбудетеся від прив'язаностей до людей і речей. Ви будете любити життя з усією повнотою і пристрастю вашого серця, розуму і душі. Ви відчуєте, що рухаєтеся легко і вільно, немов птах у небі, завжди перебуваючи у Вічному Сьогоденні. Серце підказало вам правильну відповідь на питання: «Учителю, що я повинен зробити, щоб жити вічно?»

Із книги «Свобода и Любовь» Энтони де Мелло

Download PDF

Послання Богородиці, 25 січня 2009., Меджуґор’є.


“Дорогі діти! І сьогодні вас закликаю до молитви. Нехай вам молитва буде, як зерно, котре покладете в Моє Серце, яке Я пожертвую за вас Моєму Синові Ісусу за спасіння ваших душ. Бажаю, дітоньки, щоб кожний із вас полюбив життя вічне, яке є вашим майбутнім, і щоб усі земні речі допомогли вам наблизитись до Бога-Творця. Я з вами так довго тому, що ви на хибній дорозі. Тільки з Моєю допомогою, дітоньки, відкриєте очі. Багато є тих, котрі, живучи Моїми посланнями, розуміють, що є на дорозі святості в напрямку вічності. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
www.medjugorje.com.ua

Читайте також

Фільм Покликані / Powołany / Called 2022 (субтитри)

Покликані / Powołany / Called Драматичний фільм, ’85 хв. (2022) Польща Trailer (PL) https://www.youtube.com/watch?v=IAO7FmXmVww Фільм …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *