Будемо ж молитися за наших братів, християн, щоб і вони знайшли шлях спасіння. Окрім як про себе будемо молитися і про людей, які не знають Бога. Це і є свідченням нашої діяльної любові до ближнього. А якщо ми й справді любимо своїх братів, значить, творимо діло Боже, тому що «Бог любов є, і той, хто перебуває в любові в Богові перебуває, і в нім Бог пробуває»
Розпочнімо боротися проти егоїзму, озброївшись молитвою. Нехай молитва «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене» по можливості не припиняється навіть вночі. Тіло без душі розкладається, починає виділяти сморід, робиться джерелом зараження. Те ж саме відбувається з душею, коли в ній немає молитви. Завжди будемо тримати перед своїм уявним поглядом задачу – як би знищити цього звіра, що живе всередині нас, наш егоїзм, і будемо постійно молитися. Розіллємо пахощі молитви у своєму малому храмі Божому, який є тіло і душа людини. Тілом і духом своїми станемо прославляти Святого Бога.
