Головна / Варте уваги / Віра немовлят

Віра немовлят

9-Svyatye-muchenyky-14000-mladentsev-ot-Yroda-v-Vyfleeme-yzbyennyeПредивний Бог у виборі Своїх привілейованих: понад усе вподобав малих і вбогих – тих, на яких згідно з людською думкою не зважають. Відповідно до цього слушним було те, що перше провіщення про народження Месії було дане простому  ізраїль­ському народові. Пастухи, окрім важливості випасання отар в господарстві Ізраїлю, не тішилися доброю славою. Достатньо згадати, що їх не можна було вибирати суддями і вони не могли свідчити перед трибуналом. Сьогодні ми б сказали, що в них не було повних громадських прав. І саме до них Бог послав ангельське об’явлення: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь. І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах” (Лк. 2,10-12).

Уже Ісая пророкував разом з месіанськими знаками, що добру новину про спасіння проповідуватимуть бідним. Тут маємо першу реалізацію цієї пророчої заповіді: бідні пастухи були готові негайно повірити і без зволікань вирушити у Вифлеєм. Розпізнавальний знак був достатньо виразний: “Немовля, огорнуте в пелюшки і покладене в яслах”. Попри вказівку на людську вбогість Дитини, той знак допоміг Її знайти. Навіть у найбідніших сім’ях, коли мати очікувала дитину, готували кошик або колиску, щоб покласти її туди. Те, що дитина покладена в ясла, свідчило не лише про те, що її сім’я була вбога, але й про те, що могла належати до юрби мандрівників. Коли пастухи прибули у Вифлеєм, то вже було не важко довідатися, чи була там якась подорожня, що очікувала народження дитини і де могла знайти прихисток.

Пастухи побачили та повірили. Побачили Дитятко, яке схлипувало, і повірили, що Воно є обіцяним Месією. Були дуже щасливими, а потім як перші посланці Христа провіщали добру новину, що народився Спаситель. З простотою говорили про те, що почули від ангелів та що побачили. Не боялися того, що скажуть люди, не переймалися тим, чи хтось їм повірить, або чи будуть висміяні. Їм достатньо було засвідчити факти. Завдяки їм ми знаємо чудову пісню ангелів: “Слава Богу на висотах, а на землі мир людям, в яких Його уподобання” (Лк. 2,14). Саме ця пісня до сьогодні не припиняє лунати в нашій Літургії, так само як до сьогодні ми не забуваємо про пастухів у наших вертепах або яслах.

Ангельські слова містять діла Христа, що надходить, щоб віддати шану Богові й дарувати мир усім людям. Це дві цілі – величезні й тісно поєднані між собою. Тільки прославляючи Бога і зберігаючи Його заповідь, можна гарантувати мир у серці кожної людини і в кожному людському суспільстві. Коли люди визнають Бога Батьком, тоді пізнають, що є братами і таким способом будуть жити.

Епізод відвідин пастухів завершується дещо таємничим реченням, яке св. Лука повторює також, завершуючи опис пере­бування дванадцятирічного Ісуса в храмі: “Марія ж пильно збе­рігала все це, роздумуючи в Своїм Серці”. (Лк. 2,19; пор. Лк 2, 51). Ті слова розповідають, що Серце Марії було наче шкатулка, в якій Вона зберігала всі спогади. З мудрістю роздумувала над різними епізодами з життя Сина. Окрім того, вони виявляють, що євангелист також бажав нам показати, хто був джерелом його інформації. Не забуваймо, що св. Лука, розпочинаючи своє Євангеліє, твердить, що пише про події, “як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками” (Лк. 1, 2) і додає: “Вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків” (Лк. 1,3).

Нам сподобалися ті фрагменти, бо дуже цікаво збагнути джерело інформації св. Луки не лише щодо епізоду з пастухами, але й цілої частини, що називається Євангелієм дитинства. Покликання на наочних свідків (св. Лука не вдовольнявся посередніми свідченнями) й акцентування на дослідженні всього від початку підтверджують правдивість Отців Церкви та екзегетів, котрі твердять, що джерелом інформації для св. Луки була Сама Діва.

Відповідно   до цього твердження я б хотів навести те, що пише сучасний бібліст Арістіде Серра, професор Папського Університету “Маріанум” в Римі. Він стверджує:

У першій апостольській спільноті Марія була єдиним наочним  свідком воплочення та перших років особистого життя Ісуса, натомість багато було свідків Його публічного життя. Зішестя Духа Святого, окрім дару повного розуміння – благої звістки про Ісуса, давало всім здатність свідчити про те, що побачили та почули, навіть якщо не всі були покликаними до євангелізації. Більше того, у Magnificat Марія виявляє, що вповні усвідомлювала ті великі справи, які Бог звершив у Ній.

Звідси й виникав у Неї обов’язок, на якому дуже наголошували у Старому Завіті: з роду в рід являти великі діла Бога. Після такої інформації важко собі навіть уявити, що Діва мовчала через заздрість у справах Божих таємниць, героїнею яких була. Логічне натомість припущення, що Вона розлила на Церкву скарби, які зберігала у Своєму Серці та які не належали тільки їй. Тому слушно можемо вважати, що Марія була завжди готовою свідчити про факти перед апостолами й тими, котрі заради навчання або описування місії Ісуса зверталися до Неї як до єдиного та надійного джерела. Нам відомо, що св. Лука був одним з них.

Не дивуймося, отже, якщо після цього всього, що Лука написав про Діву, традиція назвала його художником Марії. У багатьох церквах вшановують ікони Марії, котрі мають титул “Мати Божа св. Луки”. Мова йде про ікону названу Одигітрія – Та, що вказує шлях. Найстарші ікони цього типу походять з VI століття, а найвідоміші – з XII та XIII століть. Очевидно, що вони не є витвором св. Луки, котрий був художником Марії в тому, що описував головні факти Її життя.

Роздуми

Про Марію: Її згадують першою, коли пастухи наближаються до ґроту. Видається, що це Вона показала Ісуса так, розпочинаючи Свою цінну місію: Дитина, яку Вона народила, не є виключно для Неї, а для Отця і цілого людства. Марія не дивиться на Сина владним і ненаситним оком, а показує Його, жертвує Його, від початку співпрацюючи з Його вели­кою місією.

Про нас: Потрібно, щоб ми стали, як малі діти, аби могли зрозуміти таємниці Бога. Така постанова означає відкритість духу та покору і є можливою для всіх. Традиція Церкви описує нам багато людей, котрі були обдаровані покорою серця і цілковитим підданством Богові, отож були у змозі зрозуміти Його вчення і жити ним. Серед тих людей було багато представників світу культури, політики, які займали високі та відповідальні пости – зокрема володарі та королі. Пастухи побачили та свідчили про те, що бачили; Марія не зволікала явити їм велич Бога. Кожен християнин повинен відчувати зобов’язання свід­чити про віру, яка ним керує.

 

із книги Євангеліє Марії. Жінка, яка перемогла зло. о. д-р Габріель Аморт

Download PDF

Послання Богородиці, 25 вересня 2000., Меджуґор’є.


“Дорогі діти! Сьогодні вас закликаю відкритися молитві. Нехай молитва стане для вас радістю. Відновіть молитву у своїх сім’ях та створюйте молитовні групи, і так переживете радість у молитві і єднання. Всі, хто молиться і є членами молитовних груп, у серці відкриті Божій волі та радісно свідчать Божу любов. Я з вами та всіх вас ношу у Своєму Серці й благословляю вас Своїм Материнським благословенням. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
www.medjugorje.com.ua

Читайте також

Цікаві факти про вервицю (розарій)

Одного вечора, відпочиваючи, отець Піо попросив свого співбесідника: „Будь ласка, дайте мені пістолет із кишені …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *