Головна / Варте уваги / Біографія о.Еміліана Тардіфа і уривок з його книги “Ісус живий”

Біографія о.Еміліана Тардіфа і уривок з його книги “Ісус живий”

     Еміліан Тардіф народився в Сент-Захарі, Бос, Квебек, 6 червня 1928 року. Його покликання проявилося досить швидко внаслідок проповіді отця Сент-Жоржа Гроло, місіонера з Японії. У 1940 році у віці 12 років, він переїжджає в Рапід-Дансер (Квебек). Йому наснився сон, в якому він навчав величезний натовп і оздоровляв людей іменем Ісуса. Тоді він вирішив стати проповідником. Він поступає в апостольську школу в Бопорті у 1949 р., школу спільноти місіонерів Найсвятішого Серця Ісусового.
24 червня 1955 р. його призначили священиком в Рапід-Дансер. 16 вересня наступного року він від'їзджає в Домініканську республіку, де стає викладачем в семінарії Сан Хосе де Лас Матас до 1963 р. З 1959 р. до 1963 р. він засновує і управляє журналом «Друг сім'ї» (Amigo del Hogar). З 1966 р. до 1973 р., він стає настоятелем конгрегації в Домініканській республіці, а в 1971 р. провінційним адміністратором місіонерів Найсвятішого Серця Ісусового. Він бере участь в багатьох проектах, таких як центр покликання, семінарія, центри надання допомоги людям, катехиза і рух Курсілос.

В 1973 р. Еміліан Тардіф захворів на гострий туберкульоз і його терміново перевезли на лікування до Канади. Він одужав дивовижним чином, про що особисто розповідав: «Після перших аналізів і перед початком лікування до мене прийшли друзі: пані Роза Катудал, її чоловік і син, Роза, сестра отця Еміліана, її чоловік Поль-Ремі Паке, які належали до харизматичної віднови… Ці друзі підійшли до мого ліжка і запитали мене, чи я щиро вірю, що Ісус може сьогодні також зцілювати хворих, як він колись це робив у Палестині… Але коли вони поклали на мене руки і сказали, що вони зараз будуть молитися до Ісуса, щоб він мене зцілив за допомогою Святого Духа, я повністю збентежився …. На щастя Святий Дух мав час, щоб зайти до палати… бо після трьох днів я одужав і лікарі більше нічого не розуміли.»
З того часу отець Еміліан Тардіф входить в харизматичну віднову з дозволу своїх настоятелів. Він бере участь в групах молитви і спостерігає перші дива, насамперед те, яке сталося з Еленою Лакруа. Він повертається в Домініканську республіку і засновує молитовну групу, яка нараховує від 200 до 400 осіб, молиться і сповтерігає дивовижні зцілення. З 1974 р. до 1985 р. отець перебуває у парафіях Нагуа, Санчес, Піментель, Романа і Сан Хосе де Лас Матас, проголошуючи харизматичні реколекції в цілій країні і за її межами. У 1979 р. він організовує велике зібрання в Монреалі, яке налічувало понад 70 тис. осіб на Олімпійському стадіоні. Про це наступного дня щоденна газета написала: «Ісус — король стадіону». Еміліан Тардіф їде до Франції у Люрд в рамках міжнародної харизматичної прощі в Люрді і Параї-ле-Моніаль, де він любить молитися зі спільнотою «Емануїл». Коли відбувалися зцілення, отець Тардіф казав: «Хворі, ви маєте рацію, просячи Господа, щоб вас зцілив. Не потрібно боятись любові Ісуса, багатства його любові», а також «Це правда, що не всі хворі зцілюються. Чому Ісус в свій час не зцілив усіх хворих, яких він зустрічав на своєму шляху? Це таємниця його любові. Якщо Ісус не зцілює, то у нього є інший план для нас, ще кращий: поєднати наше фізичне страждання з його стражданням відкупителя. В даному випадку інші брати одержать плоди з нашої хвороби, пережитої в спокої і радості.»

28 листопада 1982 р. він засновує світську спільноту «Слуги Живого Хреста». У 1985 р. спільнота звільняє його від парафіяльного служіння і він повністю присвячує себе навчанню і служінню зціленням.

Еміліан Тардіф євангелізував у більш ніж 72 країнах. Він помер 8 червня 1999 р. проповідуючи на реколекціях в Кордобі, Аргентина.

Процедура беатифікації Еміліана Тардіфа розпочалася 15 липня 2007 р. з ініціативи кардинала Лопеса Родрігеса.

 

http://uk.wikipedia.org/wiki/Еміліан_Тардіф

 

Розділ II

НАГУА І ПІМЕНТЕЛ

Нагуа

Через рік, який я повинен був пролежати в лікарні, повернувся в Домінікану. Мій настоятель відправив мене на одну з парохій у місті Нагуа.

Одразу ж після прибуття я запросив 40 осіб, щоб розповісти про моє зцілення. Пам'ятаю, що передусім кликав хворих, щоб молитися за них. І справді, прийшло більше хворих, ніж здорових. Тієї ночі Бог зцілив двох осіб. Громада вибухнула радістю, а зцілені люди всюди свідчили про те, що сталося.

Так почалася історія, про яку я спочатку не міг і подумати, що вона може бути настільки чудесною. Завдяки зціленням, які вчинив Господь, наша групка нагадувала притчу про Царство Боже (Мт.22,1-14): запрошеними були сліпі, глухі, німі та убогі. Щотижня Бог зцілював хворих.

В серпні Бог зцілив Сару від раку шкіри. Вона була приречена на смерть і вийшла з лікарні, щоб померти вдома. Її привели на зустріч. Під час молитви за хворих відчула глибоке і водночас сильне тепло всередині і розплакалася. Поволі почала усвідомлювати, що хвороба зникла. Через два тижні була повністю здорова і прийшла на зустріч з пакунком в руках – то був одяг, який діти купили їй на похорон. Людей щораз більшало. Всі співали хвалу Богові і щиро його прославляли. Бачачи чудеса і зцілення люди плакали від щастя. Пізніше розповідали всюди і всім про те, що діється в їхній парохії. Після кількох таких щасливих і гарних зустрічей деякі священики почали говорити:

– Отець Тардіф вилікувався від туберкульозу, але хвороба перейшла йому на голову.

Оскільки я молився мовами і проголошував силу Христа і Його зцілень, твердили, що я збожеволів.

Тим часом Бог промовив до нас через пророцтво: "Я творю в мирі. Мир мій даю вам. Будьте посланцями миру. Я починаю виливати Мого Духа на вас. Це є вогонь поглинаючий, який швидко охопить ціле місто. Відкрийте очі і вуха, бо побачите знаки і чуда, які багато прагнули побачити, та не бачили. То Я, що до вас говорю, це вчиню". Ми були переконані, що стоїмо біля Божих справ. Діялося так багато чудес, що неможливо їх було порахувати: подружжя, які жили без шлюбу – побиралися, молодь визволялася від алкоголізму та наркоманії… Це була чудесна рибалка. Після нашої довгої, важкої праці та марних спроб упіймати хоч якусь рибу, Бог наповнив сіті так щедро, що, здавалося, не вистачить у човні місця для риби (Лк.5,7).

Ісус визволяв свій люд з кайданів неволі. Молоді люди, які вже давно не цікавилися ні церквою, ні справами віри, раптом почали переживати і проголошувати Ісуса як Того, Хто визволяє. Під час парохіяльних реколекцій ми проповідували Ісуса, а потім на Службі Божій молилися за хворих. Перше слово пізнання, яке я тоді отримав, було:

– Тут знаходиться жінка, яка в цю хвилину зцілюється від раку. Вона відчуває сильне тепло в животі.

Я продовжував молитися і надходили нові слова пізнання, підтверджені свідченнями. Тільки на перше слово не було жодної відповіді. Наступного дня одна жінка підійшла до мікрофона і промовила:

– Ви, можливо, будете здивовані, що бачите мене тут. Я була повією багато років, вчора прийшла на Службу Божу, під час якої молилися за зцілення. Я мала рак. Пережила дві операції, які не затримали розвитку хвороби, а в момент, коли священик оголосив, що хтось із присутніх тут зараз зцілюється від раку, відчула, що це саме я… І тільки з огляду на своє минуле соромилась вийти наперед і залишилася у схованці, за живоплотом.

Бог зцілив її не тільки від раку тіла, але й від раку душі. Наступного дня вона висповідалась і прийняла Св.Причастя. Коли я бачив, як вона приступала до Св.Тайн з великою радістю та сльозами щастя на обличчі, пригадався мені блудний син, що споживав вгодоване теля, заколене батьком. Вона прийняла Агнця Божого, що взяв на себе гріхи світу та очистив її душу і змінив життя. Потім повернулася до будинку розпусти, щоб зі сльозами на очах розповісти про це своїм подругам.

– Я не прийшла кликати вас покинути те життя. Хочу тільки розповісти про мого друга Ісуса, який відкупив мене та змінив моє життя.

Розповідала їм про своє зцілення і навернення. Пізніше просила дозволу на заснування молитовної групи в тім домі. Відтоді кожного понеділка двері того дому зачинялися для гріха, а відчинялися для Серця Ісусового. Була там молитва, читання Божого Слова, співи. Однак на тому не закінчилося діяння Боже. Наступного року було організовано реколекції для 47 повій міста. Я бачив на власні очі силу Божого Милосердя, почалися навернення: 27 з них залишили своє давнє життя одразу, 21 почала ступати на Божий шлях. Декілька з них навіть стали катехитками, інші – аніматорками, які свідчили в молитовних групах про силу Божого Милосердя. Серед 24-х будинків розпусти по вулиці Маріано залишилося тільки 4.

Молитовні групи щораз збільшувалися, а Бог з їхньою допомогою змінював серця інших жінок. Хотілося б згадати тут слова Ісуса про те, що грішники входять до Божого Царства швидше, ніж вчені-книжники та фарисеї. Діана (саме таке ім'я мала перша навернена повія) відчула дотик любові Божої і віддалася їй цілковито. Однак її життя у вірі зростало повільно і не було позбавлене труднощів. Вона пережила навіть повернення до гріха через фінансові проблеми, але, коли почала віддалятися від Бога Він сказав їй: "Діано, хто йде за Мною дорогою світла, тому нічого не бракує". Тоді покаялася і знову прийшла до Бога, стала катехиткою і з великою силою свідчить на різних реколекціях про Милосердя Боже. Вона також є членом євангелізаційної групи, і багато священиків прагне мати таку велику силу у свідченні Доброї Новини про Ісуса, яку має Діана.

За офіційною статистикою в місті Нагуа було понад 5 будинків розпусти. Понад 80% з них закрилися. Не всі жінки навернулися, проте кожна з них почула слово про Воскреслого Ісуса. Більшість будинків, які служили гріху та егоїзму, стали домами зустрічей молитовних груп. Зміна була така разюча, що мені сказали:

– Нагуа було містом проституції, а стало містом молитви.

Сьогодні в Нагуа немає вулиці, на якій не було б молитовної групи. Ті малі групки євангелізують, несуть Слово Боже до людей та ведуть їх до зустрічі з живим Ісусом.

Приклад міста Нагуа допомагає зрозуміти, яке значення має харизма євангелізації. Вона не є додатковою оздобою, а головним двигуном в проголошенні Євангелії. Є багато людей, які відкидають харизми, кажучи, що вони не мають значення. Звертаю їхню увагу на те, що Нагуа прийняло Євангеліє і втратило репутацію "міста проституції" завдяки реколекціям дівчат з вулиці. А сталося це завдяки схожій до Марії Магдалини жінці, що пішла за Ісусом, а потім усім свідчила про Нього. Чому? Бо стала здоровою – зцілилася від раку. Звичайне зцілення привело до суспільних змін. Таким, власне, способом поширюється Царство Боже. Звичайна подія стала тим гірчичним зерням, яке, виростаючи, дало щедрі плоди.

Ким є ми, люди, що насмілюємося піддавати сумніву та осуджувати шляхи Божі?

о.Еміліан Тардіф "Ісус живий" Івано-Франківськ 2002

Download PDF

Щорічне послання Богородиці, Цариці миру, через візіонера Якова Чоло, 25 грудня 2017 року


“Дорогі діти! Сьогодні, в цьому благодатному дні, закликаю вас, щоб ви просили в Господа дару віри. Діти мої, вирішіть вибрати Бога та почніть жити й вірити в те, до чого вас Бог закликає. Вірити, діти мої, означає віддати ваші життя в Божі руки, у руки Господа, Котрий вас створив і Котрий вас безмежно любить. Не будьте віруючими тільки на словах, але живіть та засвідчуйте вашу віру через діла й через ваш особистий приклад. Розмовляйте з Богом, вашим Отцем. Відкрийте і віддайте Йому ваші серця – і побачите, як ваші серця змінюються та як ваше життя дивуватиметься Божим ділам у вашому житті. Діти мої, немає життя без Бога, і тому Я як ваша Мати заступаюся та прошу Свого Сина, щоб обновив ваші серця і щоб ваше життя наповнив Своєю безмежною любов’ю. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик.”
www.medjugorje.com.ua

Читайте також

Історія об’явлення Матері Божої Ля Салет

19 вересня 1846 року “Прекрасна Пані” об’явилася двом дітям з містечка Кор  у Франції: 11-річному …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *