Чи можуть помисли бути таким же гріхом, як і дії?

ВІДПОВІДЬ: Господь сказав у [[Євангелії]]: «Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу. А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці» (Мт 5,27-28).

Звернемося до коментаря Катехизму Католицької Церкви: «В етимологічному значенні слово«пожадання » може вказувати на будь-яку сильну форму людського бажання. Християнське богослов'я надає йому особливого значення – чуттєвого апетиту, який протистоїть людській розсудливості. Св. апостол Павло ототожнює його з заколотом «плоті» проти «духа». Воно є наслідком непослуху первородного гріха (Бут 3, 11). Воно вносить безлад в моральні здібності людини і, само по собі не будучи гріхом, штовхає її на вчинення гріха».

Це – ясна відповідь на наше запитання. Разом з тим слід пам'ятати, що перехід від думок до дій може припускати певні труднощі. Тому необхідно підкреслити наявність чи відсутність волі до вчинення гріха.
Крім того, дія, вчинок залучає всю людину, залишаючи на ній слід. Таким чином, вчинок більше втягує в зло, ніж одне тільки бажання чи думка.
У яких випадках нечистий помисл може бути смертним гріхом? Для відповіді на це питання потрібно згадати про три умови наявності [[смертного гріха]]: серйозна матерія, повна згода і повне усвідомлення.
Що стосується матерії, то можна навести пояснення з документа Конгрегації віровчення від 1975 року – «Persona Humana»: «Відповідно до християнської традиції і вчительства Церкви та у відповідності зі здоровим глуздом, моральний порядок сексуальної сфери зачіпає такі вищі цінності людської особистості, що будь-яке пряме порушення цього порядку є об'єктивно тяжким».

Отже, в будь-якому випадку, матерія буде тяжкою – навіть коли мова йде про помисли. Але хоча є в наявності тяжка матерія – якщо думки, пов'язані з сексуальною сферою, чужі волі Божій, – дуже часто буває, що немає повного усвідомлення. Помисл, фантазія, бажання може наздогнати нас зовсім несподівано, ще до того, як ми їх усвідомили. І навіть коли це усвідомлення настає, і ми намагаємося прогнати цю думку, вона знову повертається. Часто – і про це можна прочитати в житіях і творах багатьох святих, – ці помисли неначе осаджують (досить згадати про святу Катерину Сієнську). Але і в цій ситуації не слід втрачати душевний спокій: адже одна справа – відчувати думки і зовсім інша – погоджуватися з ними.

Порівняємо це, наприклад, з телевізором: натискаючи на кнопки пульта, ми можемо натрапити на передачі непристойного змісту. Тоді ми або перемикаємо на інший канал, або занурюємося в те, що бачимо. Ось в цьому випадку мова йде про тяжкий гріх.

Якщо ж мова йде про важкоконтрольовані помисли, які виникають і тривають мимоволі, то необхідно не впадати в збентеження. Хоча в даних помислах чи бажаннях Божий задум щодо сексуальної сфери присутній в деформованому вигляді, тим не менше, у цьому випадку немає повного усвідомлення і згоди волі. Тобто ці помисли можна вважати щоденним гріхом.
 

За матеріалами: radiovaticana.org