Дорогі Браття і сестри у Христі, Євангелія від Луки 5:1-11 оповідає нам про Проповідь Ісуса на березі моря. Втомлені після неуспішної праці риблаки слухали потішаючі слова Ісуса, при цьому вони вони й не сподівались, що це буде продовженням їхнього робочого часу.
По закінчені своєї проповіді Ісус просить Симона (майбутнього апостола Петра) знову повернутися до праці. Не дуже хотячи виконують прохання Духовного наставника. Стається диво. Неуспішні стають успішними і це стає явним діянням Бога у їньому житті, вони відчувають свою недостойність, хочуть тримати відстань, але Ісус кличе їх стати “рибалками людей”, тобто місіонарями, його співробітниками у Божому Царстві.
Дівірится Богові – це важливо
В цій історії можемо звернути увагу на те, що втомлені неуспішні рибалки скористали із можливості послухати проповідь Месії, більше того послужити Йому у святій справі – дали Йому свого човна.
Це може стати прекрасним прикладом для кожного з нас, щоб не закритися у своїй печалі, коли і нас спіткає неуспіх, трудність, брак очікуваного результату.
Досвід показує, що люди, які впадають у відчай, розчарування, нарікання з причини їнього неуспіху, ще більше ускладнюють ситуацію, бо втрачають залишки іскри надії продовжувати жити і йти вперед.
Тому закриватися у своїх невдачах, оплакувати свої біди – це не тільки марна трата часу, але небезпечно!
Рибалки не впіймали рибу, але наповнились словами Спасителя, вони не залишились порожніми. Ми не знаємо, що вони чули, але ми знаємо, що слова Спасителя були потішливими для них та стали основою зробити майже абсурдну справу – повернутися до праці.
Все вказувало, що втішливого результату не буде, але на слово Учителя новий ”учень” закидає сіті. Успіх приходить не з людського досвіду і не від людських старань, а з Божої волі та послуху.
Послухати Бога – це важливо
Наші неуспіхи заглушуть нас і перед Богом і перед ближніми, і перед своєю душею. Бути глухим в час трудності – це абсурдно.
Молитву ми дуже часто розуміємо, як вміння вилити Богові свою душу, як просити Бога про щось наболіле, як можливість щось Богові сказати. А почути? Бо можемо мати уста відкриті, а вуха, серце закритими.
Сьогоднішня історія нам нагадує про те, що потрібно навчитися Бога слухати, особливо тоді, коли є багато причин стати ”глухим”.
Джерело: http://www.rozdum.org.ua
