То хто ж перед Богом є кращий: християни, чи євреї?
Якщо із Катехизму християнської віри вибрати головне, про що розповідають різдвяні вертепи колядників, то воно буде звучати таким чином: той єврейський народ, якого Бог обрав за святий народ, не зрозумів Бога і не виконав своєї місії. І коли на землю в людському тілі прийшов Ісус Христос, щоби навернути Свій народ від безбожності до правдивого Бога, отой народ познущався з Божого Сина, принизив його і повісив на хресті. Ми ж, християни, не є такі погані, такі безбожні, як євреї. Ми перейняли від євреїв віру в правдивого Бога і тепер повністю шануємо Бога, Його єдинородного Сина і від своєї віри не відступаємо, навіть перед загрозою смерті. Ми дуже вдячні своєму Господу за те, що Він нас спас і тепер очікуємо, коли Він прийде на землю другий раз, щоби забрати нас із того поганого нашого сучасного життя до Свого Царства.
Ради правди, слід зазначити, що не єврейський народ вирішив розіп’яти Ісуса Христа, а «священики Божі», яких до тієї служби, майже 1480 років тому, поставив Сам Бог. Оті священики, з часом, свою службу перетворили на бізнес, «заради чорної наживи». І коли прийшов на землю в людському тілі Ісус Христос, то Він став загрозою для священиків, для їхніх доходів, для їхньої влади. А простий народ бачив, що Христос є посланий від Бога, бо інакше Він не зміг би воскрешати мертвих, лікувати смертельнохворих, нагодувати однією булкою хліба тисячі народу і при тому, в залишку, отримати більше хліба, ніж було на початку. Народ бачив, але священики взяли народ у кабалу і під загрозою відлучення від церкви грубо панували над тим народом та й заставляли народ чинити безбожне. Ще раз наголошую, – це зробили свя-ще-ни-ки!
Дехто скаже, а навіщо це мені? Адже ми не євреї, не їхні священики, ми побожні, нам ніщо не загрожує? Вибачайте, за ту прикрість, яку ви отримаєте, коли все прочитаєте, бо може виявитися, що не всі є такими заслуженими перед Богом, як вони рахували. І не важно, хто із нас і що про себе думає. Важливим є лише те, що каже Сам Ісус Христос про нас, християн? А воно є написано в Біблії і тому всім, хто бажає продовжити своє життя у Божому Царстві, це треба знати. Воно не залежить від людини, від того, хто пише, хто читає, а лише – від Бога.
У пророка Даниїла, який жив близько 500 років до Різдва Христового, читаємо Божі слова: «Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні… І по тих шістдесяти двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини… І на святиню прийде гидота спустошення,.. А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й девятдесят день. Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень й пяти день!»
Зазначу, що у Бога не має дат, які визначають якусь подію. Всі цифри надаються лише для орієнтування у часі: євреї виродилися із Божого народу в найбільших безбожників за 1480 років, від виходу із Єгипту. Християни, за пророцтвом Даниїла, виродяться на найбільших безбожників за 1290 років, від воскресіння Христового. Їх розіб’ють старозавітні євреї. А в книзі «Об’явлення» написано, що виродження християн і мусульман із Божої Церкви на найбільших безбожників відбудеться за 1260 років.
А як це сталося, що, навіть, Божа Церква на землі, яку започаткував Сам Господь із Свїми апостолами ( а всі вони – євреї), стала виродком, стала найбільшим безбожником? І чому ті люди, які будуть жити через деякий час після встановлення «гидоти спустошення», будуть щасливими? Про це все і розказують у своїх посланнях Христові апостоли.
Відомо, що апостоли не створили окремої християнської церкви, а вони рахували себе частиною Божої Церкви в Єрусалимі. В різних містах Азії і Європи апостоли започаткували місцеві церкви, в яких ставили єпископами, священиками, дияконами місцевих громадян і всі ті церкви визнавали за головну, за праматір, Єрусалимську апостольську церкву. Надавали для неї матеріальну допомогу.
«Обрізані» євреї, які прийняли християнство, яких була більшість, всупереч волі Господа, не захотіли приймати поган до своєї церкви. Для того вони перекручували Христову науку, ділили Христову Церкву на конфесії і влаштували для них гоніння разом з рештою євреїв. Про них апостол Павло писав у посланнях до Коринтян: «Чи ж Христос поділився? Чи Павло був розпятий за вас?.. Євреї вони? – То й я. Ізраїльтяни вони? – То й я. Насіння вони Авраамове? – То й я! Слуги Христові вони? – Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах надміру, частіш у в’язницях, часто при смерті. Від євреїв п’ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного, тричі киями бито мене, один раз мене каменували,..» Це свідоцтво, як важко відстоювати Христову віру, як важко знайти і дотримуватися тої «вузької стежини», яка веде до Божого Царства. А поганської віри, яка провадить людину до пекла, захищати не потрібно, бо вона не вимагає зусиль кожного. Роби, як всі і тільки.
Всі люди схильні до того, щоби жити так, як їм хочеться, як вони вважають за потрібне, а відповідальність перед Богом за це, щоби несли інші. А оце є першопричиною безбожності і всякої корупції: я не можу вивчити всі Божі закони, заповіді, постанови, бо мені трудно, бо не маю часу, бо на це є багато інших причин, а мої наставники священики їх знають або мають знати. Ото я краще буду платити священикам, скільки скажуть, буду ходити до церкви, буду їх слухати, а вони нехай і відповідають за мене перед Богом.
Люди – того хочуть, священики на це погодилися і запевняють народ, що Бог – милостивий і так візьме кожного до Свого Царства. А при тому, Ісус Христос каже, що до Свого Царства прийме лише тих, хто потрудився вивчити Божу науку і навчився того дотримуватися. Тобто, між людьми і священиками встановлено чисте шахрайство, яке Бог відкинув від самого початку.
В посланні до Галатів апостол Павло про те саме пише так: «Дивуюсь я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію, що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію». По тій причині, що люди не хочуть вчитися, не хочуть думати, не хочуть знати, не хочуть мати переконання, повстає безбожність… По тій причині появляється перекручена Божа наука, церковні канони, томоси, патріархати,.. і вироджується на безбожну Христова Церква, виникає корупція.
Дальше, в посланнях до Солунян апостол Павло пише, що побожних людей, тобто, тих людей, які хочуть жити і живуть згідно до вивчених Божих законів і постанов, – ненавидять і переслідують всі народи: «Бо стали ви, браття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були витерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв, що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджають, і супротивні всім людям… Бо вже діється таємниця беззаконня; тільки той, хто тримає тепер, буде тримати, аж поки він не буде усунений із середини. І тоді-то з’явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб’є Духом уст Своїх і знищить з’явленням приходу Свого. Його прихід – за чином сатани – буде з усякою силою й знаками та неправдивими чудами, і з усякою обманою неправди…»
Іншими словами, поки живі і діють Христові апостоли та їхні учні, то Церкви будуть триматися Божої науки і служити Господу. Всі народи будуть їх ненавидіти, бо вони не матимуть шансу потрапити до Божого Царства так, як побожні люди. Цього народи можуть і не знати, але вони це відчувають своїм духом. А коли учнів Христових усунуть із Церков, то тими Церквами заволодіють слуги сатани і тоді ті церкви будуть хвалити і поважати, бо всі стануть однаковими. В книзі «Об’явлення» такі церкви ще й названі трупами.
В інших посланнях апостол Павло прямо називає імена тих учнів, які відмовилися від Божої науки, навчають неправди і каже: «Настане-бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відведуть та до байок нахиляться.»
Апостол Петро пише, що коли хто не пострадав тілом від своїх ближніх, кого вони не скривдили, той не може перестати грішити і каже: «А між людьми були й неправдиві пророки, як і будуть між вас вчителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль. І багато хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться»…
Апостола Івана, на старості років, до церкви не пускали. Не кажу вже про те, скільки апостолів вбили, розіп’яли, кинули до вязниці,.. в християнських церквах. Апостол Юда писав: «Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого – Ісуса Христа… А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа, які вам говорили: «За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.»»
Нагадаю, що все написане стосується перших двох століть, після смерті і воскресіння Ісуса Хриса, коли Христові Церкви були гонимі серед народів. А коли беззаконники повністю опанували всі християнські церкви, їхнє керівництво, зробили тій релігії рекламу, то ця релігія стала модною і улюбленою серед народів Азії і Європи. У Вікіпедії кожний може вияснити для себе, коли і чому християни перенесли святкування Божої суботи на неділю. Коли і чому вникло мусульманство, протестантська релігія, різні єврейські конфесії. До речі, єврейські хасиди, це – такі самі християни, як і ми. Вони за свого спасителя визнали свого священика Шнеєрсона, який вже помер, і поклоняються йому так само, як християни – Ісусу Христу. Якщо казати грубо і коротко, то суть їхньої віри в тому, щоби ходити в синагогу, платити щомісячні внески і за них перед богом відповість їхній священик. А жити вони можуть так, як їм тільки вдасться, бо бога вони і так не зрозуміють. Це виконувати просто, не треба думати, напружуватися, переживати, мучити свою совість, каятися,.. І воно подобається нерозумним. Ісус Христос же навчав, що до Божого Царства ввійдуть лише ті, хто прикладає зусилля для вивчення Божої науки, хто прикладає свою працю.
А останні настанови Христовим учням даються в книзі «Об’явлення». В посланні до семи азійських Церков, Господь попереджує їх, що вони відступилися від Божих заповідей і законів («покинули свою першу любов»), що в ті Церкви повходили, як вони кажуть, – юдеї, «та ними не є, але вони – зборище сатани». Що в Церквах появилися такі вчителі, «хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили». Що жінкам дозволяють навчати, що не зміцняють слабих, які наблизилися до смерті (відпадають від Церкви). Що не налаштовуються на випробування, яке прийде на всіх перед входом до Божого Царства. Що не хочуть навчатися в Господа,..
Окрім того, для українців буде важливо знати, що «рівноапостольні» княгиня Ольга і князь Володимир Великий не такі вже і рівні Христовим апостолам. Адже апостоли Петро і Павло дуже багатьох людей навчили Божої науки, чим започаткували багато Христових Церков, вилікували багато народу і, навіть, воскрешали мертвих. А охрищення Київської Русі відбувалося зовсім інакше.
Нагадаю, що всі християнські церкви до того часу опанували ті євреї, яких Христос назвав «зборищем сатани» і тоді вже була встановлена ота «гидота спустошення». Отож, скоріше всього, що і тим разом з Україною євреї вчинили так, як це вони роблять завжди: Приїхали до київських князів на розмову, дали їм грошей і разом вирішили, що від тепер українці будуть православними християнами.
Український народ відмовився від такої зміни віри і не пускав в свої поселення єврейських священиків. Євреї пожалілися князям, що їхня угода не виконується: або віддавайте надані вам гроші, або забезпечуйте доступ їхнім священикам до української пастви, щоби збирати з народу належні священикам гроші.
Княгиня Ольга, лише за один похід свого війська вигублювала мешканців десятків поселень і ті поселення повністю спалювала. Скільки таких походів було – одному Богу відомо, але опір українців вона так і не зламала. Князь Володимир Великий зміцнив своє військо і безжалісно вигубив більше мільйона українців та й змусив решту підкоритися новій єврейській релігії. Оце київське хрещення, до Бога і Господа нашого, Ісуса Христа, не має жодного стосунку. Воно протеречить не тільки суті охрищення людини, але і гідності людини, і здоровому глузду. Це відверте знущання з народу за допомогою війська.
Населення України тоді не було таким великим, як сьогодні і цей великий злочин тодішніх єврейських аферистів-керівників християнської православної конфесії та українського керівництва потрібно так і називати – геноцид українського народу, а не охрищенням України. Звичайно, коли євреї керують українськими християнськими конфесіями і самою Українською державою, то зробити таке є неможливим. Але і ми тепер оцю подію урочисто святкуємо у вишиванках. А тоді, де наша совість? Де наш страх перед Богом?
І єдино, лише в книзі «Об’явлення», Господь дає пояснення щодо пророцтва Даниїла, який написав: «Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п’яти день!» – По приході того часу, більшість народу стане грамотною і Господь допоможе всім бажаючим самостійно вивчити оту Божу науку по Біблії, якої навчали Христові апостоли з самого початку, і їм Господь допоможе долучитися до Христової Церкви. Це будуть і євреї, і араби, і слов’яни, і негри,.. І ніякі священики не зможуть їх збаламутити, бо вони будуть незалежними від священиків.
Тобто, сучасні люди є щасливими перед Богом, бо з допомогою Господа самостійно можуть долучитися до Його Царства. При тому, ніякі релігії, ніякі томоси, ніякі конфесії, ніякі патріархати, їм не допоможуть і не нададуть перевагу, бо всі вони лише відводять, не допускають людей до Бога. Вірно писав колись атеїст-єврей К. Маркс про сучасні християнські конфесії: «Релігія, то – опіум для народу». Помоліться, щоби Господь допоміг вам розібратися в цьому і перевірте, чи так воно сказано в Біблії, чи ні? Адже від того залежить подальша доля кожного із нас, яка нам не байдужа.