«ГИДОТА СПУСТОШЕННЯ»
Два євангелісти, Матвій і Марко, записали Господні слова, якими Ісус Христос пояснював ознаки кінця світу: «Коли ж ви побачите ту «гидоту спустошення», – що про неї звіщав пророк Даниїл, – що вона залягла, де не слід, – хто читає, нехай розуміє, – тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають. І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого. І хто на полі, – хай назад не вертається взяти одежу свою».
Художня література, по якій у школі нас навчали оцінювати прочитане, є частинкою отієї «гидоти», про яку каже Господь, а тому до кожного Божого слова потрібно відноситися зовсім по-іншому, ніж нас навчали. Кожне Боже слово буде судити людину, кожне Боже слово є наука, є Дух Христів, є наше життя.
Пророк Даниїл записав: «І він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень. А за пів-тижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя… І повстануть його війська (північного царя) та й зневажать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидоту спустошення…
А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев’ятдесят день. Благословенний той, хто чекає, і дотягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п’яти день!»
Бог створив всесвіт, землю і життя на землі. Щоби оберегти життя на землі від вимирання, Він дав свої закони, заповіді, настанови. Коли людина порушує Божий закон, вона тим самим робить себе непридатною до Божого Царства, що й веде до вимирання всіх інших людей, бо всі решта вже будуть робити так само. Є порушення закону свідоме, а є і не свідоме. Поведіка овечого стада і поведінка людського суспільства є однаковими.
За несвідоме порушення Закону, або по незнанню, або «по глупоті людській», Бог наказав людині визнавати свою провину, покаятися і принести жертву. По Закону, карою за гріх є смерть, але у тому випадку, Господь милує людину, а помирає і жертвується тварина. За свідоме порушення Закону залишається смертна кара без помилування.
Кожне порушення Закону є «гидотою» перед Богом, а масове порушення законів Божих або заміна Божих законів людськими, є «гидотою спустошення». Історія встановлення отієї «гидоти спустошення» вражаюча.
Починаючи від Адама люди порушували Божі закони, не засуджували на смерть отих, хто свідомо порушував Закон, а ще пізніше перестали визнавати Господа за свого Бога, бо замість Його законів і постанов, встановили свої, людські закони. Тому, приблизно, через 1600 років від створення Адама, Господь навів потоп на землю і винищив всю гидоту.
Після потопу Бог поблагословив Ноя, дав йому Свої закони, склав із ним заповіт, за яким тільки при виконанні людьми Божих законів, Господь виконає все, що обіцяв. Але коли пройшло 200 років після потопу, люди знову встановили гидоту, захотіли унезалезжнитися від Бога і вирішили побудувати Вавилонську вежу аж до неба, щоби всякий Божий потоп їм вже не зашкодив. Бог помішав мову, розділив землю і будова башти припинилася.
А ще через 100 років Господь знайшов праведним, придатним до Божого Царства лише одного Авраама і його розмножив на Свій народ. Через пророка Мойсея Бог дав народу Свої закони, заповіді, настанови, склав заповіт. А щоби бачити і чути всі проблеми, потреби, побажання народу, Господь встановив Свій храм серед Ізраїля. З великою силою і чудами вивів Бог Свій народ із Єгипту до Обіцяного Краю.
По тім всім, що відбулося, через Своїх пророків Господь показує нам, як Його святий народ відвертався від свого Бога, встановлював свої «гидоти» до такої межі, що був відданий у неволю сусіднім поганським народам, а ще пізніше – вигнаний із Обіцяного Краю.
Але Бог – багатомилостивий, через певний час, коли народ покаявся, повернув його до Краю, а Ізраїль продовжив встановлювати свої «гидоти». Господь знову посилав Своїх пророків до народу, щоби показати його гріхи і навернути його від погибелі до життя. Серед Божих пророків був і Даниїл.
За його пророцтвом, від наказу на повернення Ізраїля і на відбудову храму в Єрусалимі, до приходу Месії – сімдесят тижнів або 490 роко-днів. За даними сучасних істориків, це зайняло 538 років. Тобто, помилка складає 48 років і скоріше всього, це – помилка істориків.
Пророкував Даниїл, що народ стратить Месію, який складе Новий Заповіт, припинить сталу жертву і через 1290 роко-днів, після припинення сталої жертви, знову буде встановлена «гидота спустошення». Фактом її встановлення можна рахувати прийняття Конституції, бо її народи приймають замість Божого Закону, замість Божого заповіту та ще й наголошують, що все Боже вони відділяють від держави і керуються виключно своїми, людськими законами.
Отож, коли Ізраїль посів Обіцяний Край, то він отримав великі багатства, що залишились по тих народах, яких вигубив Господь перед заселенням туди Свого народу. Ізраїль «зажирів». Народ вимагав свят, веселощів, видовищ, а Бог встановив лише кілька свят на рік, окрім субот. Тоді почали приймати свята, звичаї, обряди сусідніх поганських народів, про яких Господь наказував, щоби винищити їх через їхні «гидоти». Вивчення Божого Закону припинилося, народ святкував і Божі свята, і свята поганських народів. Приносив жертви Господеві і демонам.
Бог за це віддав Ізраїля у неволю до поганських народів, а Ізраїль сказав: якщо боги сусідніх народів допомогли тим народам, щоби їм було добре, то і ми будемо так робити, як ті народи, і нам буде добре.
Але коли наставала велика скрута, голод, пошесті, то народ каявся і просив у Бога змилування, просив визволити із неволі.
Господь настановляв Ізраїлеві суддю і той визволяв народ із неволі. Тоді визволеному народу ставало жити привільно і він знову покидав Божий Закон, запроваджував поганські звичаї і порядки, а Господь знову віддавав його у неволю. І так було багато разів.
З часом, народ захотів встановити свої закони і щоби за них не було покарання, як у поган. Від судді Самуїла народ вимагав настановити їм царя, який буде встановлювати закони і судити за ними, проводити війни, встановлювати свята і захищати народ перед богами.
Бог бачив впертість народу і наказав Самуїлу настановити царя, але наказав попередити про право царя. Ізраїль не послухав Самуїла.
Із усіх Ізраїлевих царів, лише деякі запровадили вивчення Божого Закону, а всі решта, відміняли те вивчення, прикрашали Божий храм фігурами людей і всяких істот, які вони бачили у ассирійських храмах поганських богів, їхніми малюнками або образами, встановили свої закони і порядки, свої свята і звичаї, своїх пророків.
Ні правди, ні справедливості не було, а замість них – хамство і розпуста, беззаконня і свавілля до такої межі, що Божий пророк Ілля молив Бога забрати його душу, бо жити в таких умовах йому було неймовірно важко. Так, в Єрусалимі був Божий храм і проводилися богослужіння священиками, але Господь каже, що перед Ним це була гидота.
Народ, у той час, як прийнято вважати, розбудовував державу, робив все для того, щоби кращим було життя їх дітей, творив прогрес, запроваджував все найкраще, що було у світі, проводив реформи, а насправді, робив все те, що є гидотою перед Богом.
Божі пророки закликали зупинитися, покаятися, відкинути це все і почати вивчення Божої науки і робити так , як Бог велить, бо інакше буде велика біда, Ізраїль втратить свою державу, піде рабами по всьому світу в холоді, голоді, недостатках, хворобах. Божих пророків ніхто не послухав, а тому так і сталося.
Та Бог – не людина, Він карає і милує, зла на Свій народ не тримає. Обіцяв Він створити спасіння для всіх народів і, коли виповнився час, послав на землю Свого Сина, щоби очистити народи від їхніх гидот.
Після воскресіння і вознесіння Ісуса Христа, кожна людина, яка народжується, отримує «завдаток» Духа Христового, який очищає її від гидот її батьків і тих, що накоїли наші пращурі. Тому-то Господь наказував Своїм учням пускати до Нього дітей, бо їм належить Царство Боже. Вони отримують Духа Святого від народження, а батьки і школа, священики і всі оточуючі, ще не зуміли навчити їх своїх гидот.
Після Себе на землі Ісус Христос залишив Своїх учнів, яких Своїм Духом очистив від людських гидот, дав їм Божу науку і наказав начати тієї науки всі народи, щоби вони охрищувалися і очищалися.
Апостоли Господні попереджували Церкву, що по їхньому відході прийдуть фальшиві вчителі, які будуть перекручувати Божу науку, будуть говорити неправду, будуть видавати себе за Божих служителів. Із своїми канонами, звичаями, обрядами, вченнями вони стануть для людей замість Христа.
Апостол Іван написав: «Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші». Їх апостол Іван називає антихристами.
Всі конфесії, всі релігії вийшли із Господньої Церкви, бо до неї вони не належали. Зараз у світі близько 350 християнських конфесій.
Але не тільки ті вчителі фальшиві, що в храмі і не тільки вони встановлюють гидоту спустошення. Апостол Павло каже про вчителів різних шкіл, більших і менших, які навчають, чого не слід. Адже малим дітям належить Боже Царство, а по закінченні школи, ті діти вже до Царства не надаються і, за дослідженнями американського ЦРУ, лише 2-3 дитини із сотні по закінченні школи зберігають у собі страх перед Богом.
Чи не найбільшим засобом навчання тепер став «образ, який говорить». Написано, що «звірина це вчинила». Через кіно, телебачення, інтернет «вчителі» навчають таких гидот, яких не було від створення світу.
І тепер кожний батько відправляючи свою дитину на навчання до школи, в тому числі і до духовної семінарії, має бути свідомий того, що там його дитину відвернуть від Бога і вона опуститься в оту «гидоту», бо не може одна дитина із завдатком Святого Духа протиставитися загальній гидоті і перемогти її. А тому Господь і казав наперед, що «ті, хто в Юдеї», тобто, ті, хто хоче спастися, «нехай в гори втікають», нехай відокремлюються від людей, нехай усамітнюються, бо всі люди разом ідуть у пропасть.
Те беззаконня, яке було встановлено перед потопом, яке було встановлено в Содомі і Гоморрі перед їхнім знищенням, встановлено зараз у всьому світі. Кожний народ обирає собі людей (парламент), які встановлюють для нього закони, щоби не керуватися Божими законами. Український народ є особливим народом поміж іншими, бо у нас встановлювати закони обирають не тільки тих, хто не знає, не слухає Божого слова, але ще й і малограмотних, малоздібних, які не здатні навіть українську мову вивчити. При тому всьому винуваті перед Богом за стан справ в Україні не ми, а інші народи!
А ще пророк Даниїл записав: «Благословенний той, хто чекає, і дотягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п’яти день!» Нагадаю, що це вже пройде 45днів після того, як була встановлена «гидота спустошення».
Значить, через 45 днів Господь передбачив якусь допомогу чи полегшення для людей. Про це говорять і інші пророцтва.
Коли пройшло ще 45 днів, то кожний із нас став грамотним, отримав можливість вивчати слово Боже, читаючи Біблію, а розуміння слова Божого – від Господа. Тепер кожний самостійно може вивчати Божу науку, без перешкоджання фальшивих вчителів. Що дехто і робить, але всі решта ідуть по «широкій дорозі», їм того не треба.
Про те, як поводитися у наш час, є таке повчання. Ніхто не йде до хліва, чи на будову у чистій одежі, бо там запачкається. Так само і нам не потрібно іти туди, де встановлена «гидота спустошення», бо там запачкаєтеся, а Божим людям Господь заповів берегти себе чистими від гидот цього світу.
Зробити все по-Божому дуже важко, бо для того треба поселитися окремо, щоб не бачити, не чути і не спокушатися тими гидотами, які зараз встановлені. Навіть для дуже побожної людини, ніщо не проходить безслідно і її можуть звести.
Тому Господь попереджував, що останніми днями настане велика скорбота, якої не було від встановлення світу і більше не буде. І якщо би Отець Небесний не вкоротив ті дні, то не спаслася би жодна людина. Такий великий вплив на людей має ота «гидота».
Жити серед людей, робити так, як вони, означає і загинути разом із ними. День Божого гніву наближається і він невідворотний. В той день Господь каратиме землю і людей за ті гидоти, яких вони наробили. В кінці тієї кари земля буде спалена.
Але і Боже Царство наблизилося. Для тих, хто не запачкався отими гидотами, Бог створить нову землю і нове небо де вони зарозкошують у Його Царстві.
Книги Біблії
1.Буття 15,5-6; 17,1-2 і 9; 18,19; 20,10-11; 38,7.
2.Вихід 1,17 і 20; 16,28; 25,8-9; 32,5-8 і 30.
3.Левит 15,31; 17,8-9; 18,24-28; 19,7-8; гл.20,22,26.
4.Числа 5,2-8 і 31; 8,19; 15,29-31; 23,22-23; 25,1-3; 35,33-34.
5.Повторення Закону 4,40; 11,26-28; 12,30-31; гл.13-14 і 27-28; 30,15.
6.Книга Ісуса Навина 22,11-16.
7.Книга Суддів 6,10; 10,6; 13,1; 20,5-6.
8.Перша книга Самуїлова 15,22-23.
9.Друга книга Самуїлова 12,8-9 і 14; 29,1.
10.Перша книга Царів 9,6-7; 13,21-24; 18,18.
11.Друга книга Царів 16,3-4; гл.17; 18,11-12; гл.21; 23,24.
12.Друга книга Хронік 11,14-15; 13,9; 19,2; 24,17-18; 28,23; 29,16; 30,14; 33,3-6 і 8-9; 34,18; 36,15-17.
13.Книга Ездри 9,10-11.
14.Книга Неемії 13,15-18.
15.Псалми 1,1-2; 52,2-4; 77,56-64; 105,34-43; 111,1; 118,118; 118,158.
16.Приповісті Соломонові 1,19 і 22-26; 11,20; 12,22; 15,8-9; 16,5; 17,15; 29,10.
17.Книга Еклезіястова 3,16.
18.Книга Ісаї 3,1-5 і 12; 6,11-13; 24,5-6; 28,7-10; 29,13; 30,1; 44,10; 50,1-4.
19.Книга Єремії 2,7-8; 5,7-8; 6,7; 7,8-10; 9,4 і 12-13; 16,18; 22,3; 23,1; 32,33-34; 44,23.
20.Плач Єремії 3,42; 4,13.
21.Книга Єзекіїля 5,7 і 11; 6,6 і 9; гл.8; 12,16; гл.16; 18,5-9; гл.20 і 23; 28.15; 33,25-26; 43,9; 44,6-8.
22.Книга Даниїла 9,27; 11,31; 12,11-12.
23.Книга Амоса 2,6-8.
24.Книга Осії 1,2; 13,2; 14,10.
25.Книга Михея 2,9; 3,11; 7,3-6.
26.Книга Авакума 1,3-4.
27.Книга Захарія 8,16-17.
28.Книга Малахії 3,15.
29.Євангелія від Матвія 10,17 і 21-22; гл.24.
30.Євангелія від Марка гл.13.
31.Євангелія від Луки 16,15; 17,26-31; 21,20-21.
32.Послання до Римлян 1,18-32; 8,9.
33.Перше послання до Коринтян 1,10; 3,16.
34.Друге послання до Солунян 2,3-4 і 7-12.
35.Перше послання до Тимофія 4,1-4.
36.Друге послання доТимофія 3,1-5; 4,3-4.
37.Друге послання Петра 2,1-3; 3,3-4.
38.Перше послання Івана 2,18-19.
39.Об’явлення 9,20-21.