Божий суд
У абсолютної більшості людей, з якими прийшлося вести мову про Боже слово, які вивчали Біблію, склалося помилкове розуміння про Божий суд. Вони весь час порівнюють Божий суд із людським судом і очікують на той час, коли стануть перед Господнім судею, викладуть свої аргументи і їм оголосять вирок. Вирок, звичайно, буде позитивним, їх зачислять до Божого Царства, бо вони є віруючими християнами і робили все не гірше інших, та й гроші на церкву давали… Вони надіються отримати перепустку до Божого Царства у чистилищі. Але в Біблії мова йде зовсім про інший суд, на який ніхто уваги не звертає. Ісус Христос повчав Своїх учнів, що, те слово, яке Він говорив, буде судити кожного останього, перед смертю, дня. А на те слово християни, власне, і не звертають уваги.
Написано: «І назвав Бог суходіл: «Земля», а місце зібрання води назвав: «Море». І Бог побачив, що добре воно». Бог створив землю і відразу судить: «що добре воно». «І до Адама сказав Він: «За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: «Від нього не їж», – проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свого життя». -Також Божий суд відбувся відразу. Показуючи нам історію Ізраїля, історію його суддів, його царів, Господь показує, яким чином вони відверталися від свого Бога, як вони покинули Його, як вони були засуджені та покарані Богом і навчає нас, щоби ми не робили такого, як вони. Можна привести і другі приклади, хоч би притчу Ісуса Христа про багача і Лазаря. Багач по смерті потрапив до пекла, а Лазаря Ангели віднесли до Раю. Всі приклади стверджують, що Бог судить всіх і все весь час.
Кожна подія у людському житті проходить через Божий суд. Тому цар Давид молив Бога про те, щоби Він не згадував гріхів його молодості, бо інакше йому закриється шлях до спасіння. Бог багатомилостивий і може змінити Свої рішення. Він дає людині можливість виправитися.
За Новим Заповітом кожна Божа людина має Святого Духа. Апостол Павло вчив, що хто не має Святого Духа, той Ісусу Христу не належить. Вот Святий Дух і є суддею кожного, адже він все про всіх знає і він є тим записом в книгу життя. Згадайте слова Господа про те, що хула на Сина Людського проститься людям, а хула на Духа Святого не проститься ні у тому, ні у майбутньому віці. Людина, яку покинув Святий Дух, по закінченні життя у людському тілі, буде очікувати в аду суду нечестивих, про який йдеться в книзі «Об’явлення».
А ось всі перворідні, всі вони є Христові учні, всі вони є святі, всі вони мають Святого Духа, всі вони більше ні на який суд не приходять. Вони із життя у людському тілі переходять у життя в Господі. Так вчили апостоли Петро і Павло. Більше того Господь казав Своїм учням: «кому гріхи ви простите, тому – простяться, а кому не простите – не простяться».
А тому, кожному варто задуматися перед тим, як комусь зробити неприємність, чи облаяти його: а як він мене буде судити після цього, якщо він виявиться Христовим учнем? Адже його суд – остаточний. На це є Божа постанова: хто напоїть учня Христового хоч би кухлем холодної води, той не втратить своєї нагороди, а хто йому зробить кривду, той не сховається від засудження.
Коли і яким чином Господь судить людей, про це йде мова у Його заповіті (Левит гл.26, Повторення Закону гл.28). Там все конкретно вказано, тому не буду наводити такі великі цитати.
А ось землю Господь судить інакше. Про цей суд Господь розказав Аврааму: «Не можна Тобі чинити так, щоби убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, – цього не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?» І промовив Господь: «Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п’ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них… І сказав Авраам: «Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може, хоч десять там знайдеться?» А Господь відказав: «Не знищу і ради десятьох!»
Божі Анголи знайшли в Содомі не п’ятдесят праведників, не десять, а одного праведного Лота. Господь вчив, що як було за днів Ноя, як було за днів Лота, так буде і в останні дні перед Його другим приходом. Ноя і Лота Господь врятував, а всіх решту – знищив. Одних знищив потопом, якого більше не буде, а других знищив вогнем із сіркою, чого очікує вся земля із другим приходом Ісуса Христа.
«Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, – глядіть, не лякайтесь, бо «статись належить тому». Але це не кінець ще. Бо «повстане народ на народ, і царство на царство», і голод, мор та землетруси настануть місцями. А все це – початок терпінь породільних». Як було в Содомі, коли Бог забрав звідтіля Лота, так буде і в багатьох місцевостях на землі, де Господь не знайде Своїх учнів, людей, маючих Святого Духа: «…голод, мор та землетруси настануть місцями».
Тобто, є Божий суд для кожної людини і є Божий суд для народу, для місцевості, на якій проживає певна людність, що має однакові звичаї, традиції, обряди…
Досліджуючи Біблію з приводу Божого суду, всі бажаючі знати правду, з Божою допомогою, переконаються в тому, що Його суд відбувається щоденно і повсякчас і, що перед другим приходом Ісуса Христа ніхто нікого для його виправдання, чи засудження звати на суд не буде. Господь же каже, що коли Він прийде, то перед Ним прийде Його відплата, а з Ним – Його нагорода (всі святі). А це означає, що одні, за Божим судом, будуть вибрані для вічного життя, а другі – засуджені на Господню помсту до часу Його другого приходу.
Апостол Павло повчав, щоби кожний із нас весь час сам судив свої вчинки, а це для того, щоби не бути засудженим Богом. Він писав, що би ви не робили і кому би ви не робили, робіть все так, як би ви робили для Самого Бога. Адже Божий суд це – світло, яке просвічує всі людські справи. Якщо людина робила все на виду, на світлі, не лукавила, не лицемірила, то вона не буде засуджена Богом.
В книзі «Об’явлення» cпочатку описується Божа помста неслухняним, а по тому – два суди. Перший суд – в Божому Царстві: «І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, – і суд був їм даний, – і душі святих за свідчення про Ісуса й за слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років. А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння. Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років».
Як Мойсей судив Ізраїля 40 років, так Ісус Христос із Своїми 144000 «помічників» будуть судити Божий народ 1000 років у Божому Царстві. Це буде скоріше не суд, а навчання, бо Мойсей більше навчав євреїв, ніж судив. Так і в Божому Царстві Ісус Христос та 144000 суддів будуть навчати всіх решта і вдосконалювати. Кого вони вдосконалять до свого рівня, того Ісус Христос передасть Отцеві, і до кінця тисячі років Він передасть Отцеві всіх людей. А тоді підійде, Йому поклониться і отримає Нове Ім’я, – сучасною мовою, – нове призначення від Небесного Отця.
Ось по тому, Бог буде все і у всьому, а іншими словами, кожна Божа людина стане частинкою Бога, Його учасником із знаннями, розумом, силою, можливостями такими, як у Бога.
По закінченні тисячі років, із в’язниці буде випущений сатана, щоб зводити народи і зібрати їх на війну проти святих. (По закінченні дня Божого гніву на землі залишаться люди, які будуть продовжувати жити і які не будуть зведені сатаною, бо його закриють у темниці». Оті люди послухають сатану і стануть на бій зі святими. Після того, як огонь із неба їх поїсть, почнеться суд нечестивих: «І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося. І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, – то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми».
Прошу зауважити, що наш Бог є Богом живих, а не мертвих. Хто мертвий, той не Його. Всі живі воскресли при першому воскресінні, разом із Господом. Тут мова йде про недостойних Божої спадщини. Ось вони, кожний окремо (не за конфесіями, не за релігіями, а кожний окремо) будуть відповідати на суді, чому вони потоптали жертву Ісуса Христа, чому не прийняли, а хулили Святого Духа Христового, чому робили всякі гидоти перед Божим лицем, а потім: «А хто не знайшовся написаний у книзі життя, той укинений буде в озеро огняне…» І на цьому закінчується Божий суд.
Таким чином, Божий суд над людиною відбувається кожної миті її земного життя і він є найважнішим. Бо цим судом Господь визначає, чи надається людина для Його Царства, чи ні. Щасливі ті, кому прощені гріхи їхньої молодості і хто сподобався Господу. Вони перейдуть до Нього і будуть царювати з Ним, навчаючись у Нього. Вони отримають вічне життя, згідно до Божого заповіту.
Гірше тим, кого Господь не прийме і відкине. Їх закриють в аду очікувати Божого суду нечестивих за то, що не повірили в Євангелію Божого Царства, не оцінили і потоптали жертву їх Спасителя, за то, що робили гидоти перед Богом, за то, що знищували і топтали других людей, які були слабшими за них, за то, що слухали фальшивих вчителів і довірялися їм, а для вивчення і дослідження Божого слова не знайшли часу. Цей суд не буде для виправдання грішників, а для того, щоби довести Божу справедливість.
Книги Біблії
1. Буття 3,14-19; 4,9-12; 6,5-7; 11,6-7; 18,20-33; 22,12; 39,2.
2. Вихід 18,13-16; гл.32.
3. Левит 18,5; 20,6-8; 24,15-16; гл.26.
4. Числа 11,16-29; 12,7-8; 14,11-24; гл.16.
5. Повторення Закону гл.8; 9,8; 10,12-14; 18,9-14; гл.28; 31,19 і 41 і 47.
6. Ісуса Навина 7,10-12; 23,1-3 і 15-16.
7. Суддів гл.2.
8. Перша Самуїлова 2,30; 3,13-14; гл.5; 10,6 і 19; 15,10-11 і 26; 17,45-47.
9. Друга Самуїлова 2,1; гл.12; 21,1 і 6; 24,1 і 12.
10. Перша Царів 2,1-9; 11,11; 21,19.
11. Друга Царів 6,17-20; 7,7-23; гл.19.
12. Перша Хронік 16,33.
13. Друга Хронік 7,12-14; 10,15; гл.13-15 і 19; 34,23-28; 36,14-21.
14. Неемії 1,7-11; гл.9.
15. Йова 14,1-3; 21,28-30.
16. Псалми пс.1; 2,12; 9,8-10 і 38; 10,5-7; 17,2-3; 24,7-11; 41,12; 49,22-23; 72,26-27; 95,12-13; 102,8-10; 103,14-32; 138,7-12; 149,5-9.
17. Ісаї гл.1 і 3; 10,3; 11,1-10; гл.13; 24,5-23; 33,22; 51,4-7; 61,1-2; 62,11; 63,1-6; 65,17; 66,24.
18. Єремії 1,10-19; 2,30; гл.5; 7,23; 9,23; 11,3; 20,18; 28,12-17; 49,19.
19. Плач Єремії 1,12; 4,11-12.
20. Єзекіїля 3,17-21; 5,5-13; 7,12-26; 9,9; 14,7-8 і 13-23; 18,20; 33,11; 34,15-24; 43,9.
21. Даниїла 2,44; 12,2-3.
22. Осії 4,6; 6,5-7; 14,3.
23. Йоіла гл.1-3.
24. Амоса 5,18; 8,7.
25. Йони 1,3-4.
26. Софонії 1,14-18; 3,8-9.
27. Захарія 7,13.
28. Євангелія від Матвія 3,12; 5,22; 7,1-2; 12,7; 13,40-50; 15,28; 16,27; 18,3-4; 19,29; 24,26-31 і 37; 25,31-46.
29. Євангелія від Марка 1,14-15; 8,38; 13,33; 16,16.
30. Євангелія від Луки 3,7; 5,20; 6,43-46; 10,27-28; 11,29-32; 15,31-32; 16,15 і 25; 17,26-30; 19,11-28; 21,34-36; 22,28-30.
31. Євангелія від Івана 3,3 і 18-19; 5,22; 12,30-32 і 47-50; 14,23-24; 20,23.
32. Дії Апостолів 13,9-12; 16,30-34.
33. Послання апостола Павла до: Римлян 1,18-20; 2,13; 6,23; 8,9-11 і 31-39; 11,25-33; 12,9; 14,22-23.
34. Коринтян перше 4,3-5; 6,1-4; 8,3; 11,27-32.
35. Коринтян друге 5,9-10.
36. Солунян друге 1,4-10; 2,3-12.
37. Євреїв 4,1 і 12-13; 12,6 і 11.
38. Послання апостола Петра: перше 4,17-19.
39. Друге гл.2; 3,9-12.
40. Послання апостола Юди 14-15.
41. Об’явлення гл.2-3; 6,12-17; 7,3; гл.8-9; 14,14-20; гл.16; 18,20; 20,4-10 і 11-15.