АНТИХРИСТ
Про Месію писали Мойсей і пророки. Ізраїль очікував Месію, бо Він мав відродити для них Своє Царство. Але саме слово «Христос», що перекладається на українську мову, як «Спаситель», зустрічається лише у книгах Нового Заповіту.
Ісус у єврейській мові, це – ім’я, таке саме, як Яків, Симон, Юда, Йосип. Отож, якби переклад Біблії на українську мову був смисловий, то ми називали би Господа Ісус Спаситель, або Ісус Месія, але перекладачі записали: Ісус Христос наш Господь. Так воно і є. А якщо Христос це – Спаситель, то слово «охриститися» означає долучитися до спасіння, прийняти спасіння. Той, хто перешкоджає охрищенню людей силою чи обманом, або створює організацію подібну до Христової Церкви, щоби відволікти людей від Христа і Його Церкви, або робить все так, щоби перешкодити спасінню людей, є антихристом.
Один Бог, один посередник між Богом і людьми, який за Божою постановою і є нашим Спасителем. А ось антихристів є багато, хоч за всіма ними стоїть, або є їхнім головою, також, одна особа – Люцифер, що став сатаною та дияволом і він був створений Богом так само, як Ісус Христос.
Пророк Захарій записав: «І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього Ангола, а сатана стояв по правиці Його, щоб противитися Йому». Іншим разом Бог каже про двох царів землі, ще іншим разом про двох великих орлів. Є у Біблії і багато іншої інформації про призначення, діяльність, подальшу долю нашого Господа Ісуса Христа і сатани.
Ісуса Христа Бог створив на початку, щоби через Нього створити землю і всесвіт. Ним створені віки. Він же і управляв всім Своїм творінням за повчаннями Отця. Господь має Своїх Анголів, службових духів.
Люцифер створений як помічник і опонент Ісуса Христа (один єврейський священик розказував, що за тим принципом створена для чоловіка жінка, як помічниця і опонент). Він також має своїх анголів. Судить обох Своїх Синів Бог і одного Сина Він полюбив, а другого – зненавидів.
Все, що було створено Ісусом Христом, Бог схвалив, бо написано: «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно!»
Інакше, ніж Ісус Христос, вчинив сатана і отримав прокляття, бо написано: «Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева Раю?» Це Господь, дійсно, наказав Адаму і Єві, а дальше сатана лукавить, а по-сучасному – бреше, коли каже: «Умерти – не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов боги, знаючі добро і зло».
Бог осудив сатану. Про це написано: «І до змія сказав Господь Бог: «За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свого життя. І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту».
В книзі «Йова» написано, що кожного разу, коли Божі сини приходили, щоб стати перед лицем Небесного Отця, приходив і сатана, а тому він докладно знає Божу науку, Божі задуми, потреби і психологію людей. До них він звертається із словами Святого Писання, але каже лише початок Божої заповіді, а після цього провокує людей на порушення цієї заповіді. При тому показує вигоду від того порушення у вигляді різних благ.
Для прикладу: Бог наказав Ною, який врятувався від потопу, приносити жертви у встановленому місці і на відповідному жертівнику, згідно до закону. Сатана підказав людям, щоби Бог краще бачив ті великі жертви, які люди приносять, краще чув про їхні потреби, то біля жертівника варто поставити фігуру з очима і вухами.
До встановленого Богом місця приношення жертов, людина могла прийти лише кілька разів на рік, бо таке місце було тільки одне для всього народу. Сатана підказав, якщо люди виберуть біля місця свого проживання найвищу гору, то це буде і ближче до Бога, і більше разів можна принести жертву і при тому більше разів можна влаштувати свято, а взамін отримати від Бога більше благ.
Пізніше оці фігури і образи, які нібито чують і бачать всі людські потреби, народ почав встановлювати по своїх домах, носити з собою. Свого Господа на сатанинські фігури і образи люди замінюють без вагань, а поміняти одну фігуру на іншу рахують за великий гріх, за зраду. Господь показує це на прикладі Ізраїля, який не послухав ні Божих Анголів, ні Божих пророків, ні здорового глузду, а послухав вигадку сатани.
А якщо казати по-простому, то Бог створив людину розумною, здатною думати, прогнозувати, оцінювати, планувати і тому Він взиває до людського розуму. Сатана ж каже, що людина як худоба, старається сховатися у стаді, зайняти зручне місце, пригнобити і принизити ближніх, що вона все віддасть за свої вигоди, блага, славу, що вона не здатна керуватися своїм розумом. Нехай кожний судить по собі, хто йому ближче.
У книзі Йова записано: «І відповів сатана Господеві й сказав: «Чи ж Йов дармо Боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього,що його, – чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?»
Господь дозволив сатані випробувати Йова, забрати у нього сім’ю, весь маєток, вдарити його хворобами. Йов, не в приклад сучасним християнам, знав Божу науку і міцно тримався Його заповідей. Сатана не зумів звести Йова ні через випробування, ні через друзів. Господь виправив все, що накоїв сатана, відновив Йову сім’ю, вдвоє збільшив його маєток.
Є багато і інших прикладів і всі вони свідчать про те, що сатана в силі зробити любе лихо і лукавство, любі чари, в силі зробити злодія царем, а шахрая – національним героєм, але Господь сильніший за нього.
Праведний Йов вказує причину того, чому люди покидають Бога і служать сатані. Написано так: «Чого несправедливі живуть, доживають до віку й багатством зміцняються? Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки – на їхніх очах… Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого. Спинається бик його, і недаремно, – зачинає корова його, й не скидає. Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують. Вони голос здіймають при бубні і цитрі, і веселяться при звуку сопілки. Проводять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол. А до Бога говорять вони: «Уступися від нас, – ми доріг Твоїх знати не хочем! Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його? Та не в їхній руці добро їхнє, – далека від мене порада безбожних»…
Тобто, сатана, чи антихрист не є волохатою твариною з великими рогами і хвостом, чи ще якимось створінням, як це багато хто собі уявляє. Люцифер є створеним таким же Божим сином, як Ісус Христос. Христова церква являє собою одну особу, де Христос є головою, а всі люди, прийняті Богом до Царства, складають тіло. Люди ж один одному є члени одного тіла, – так вчив апостол Павло.
Решта людей, які не дотримуються Божих заповідей і постанов, які утворили різні конфесії та релігії, які роблять та говорять так, як сатана, названі в Біблії антихристами. Їх є багато, а останніми днями всіх християнських і мусульманських конфесій та інших релігій буде – 666.
Зараз є ще одне перекривлення Божої Церкви. Хто не знає у Львові церкву Юра, церкву Анни і їм подібні? Христос є цар великий і Йому людської допомоги не потрібно. Він Сам збирає Свою Церкву. Останній раз Христос звертався до семи Церков в Азії. Тобто, Він звертався до збору тих людей, яких Він вибрав для Себе, що мешкали в семи містах. А якщо в одному місті є десятки церков імені якихось людей, то кому вони належать? Якщо хтось думає, що ці всі церкви складають Христову Церкву, то їм Господь каже, що це не так. Таке Йому не потрібне. Це – огида для Нього.
Так написано кілька тисяч років тому, але і сьогодні Божі заповіді і закони людям не потрібні, вони хочуть спокійної ситості і свят, багатства і слави. Кожний народ, у обличчі державної влади, встановив свої закони і порядки, а за свою мету ставить сите і багате життя, що обіцяє сатана. Правда, сатана цього народам не дає, а лише окремим людям і то, як рекламу.
Побожного і праведного Йова можуть обсміяти і засудити, але нема таких, хто би його наслідував. Бо тілесні люди не бачать того, що стається із людським духом після смерті тіла, а збагнути це своїм розумом їм лінь і страшно, бо вони віддалилися від Бога.
Господь багато разів посилав Своїх пророків, щоби вони ще раз розказали, що людина є Божим творінням і створена для життя у Божому Царстві. Через гріх Адама і Єви людство отримало земне життя для випробування, щоби Бог побачив кожного, хто буде дотримуватися Його законів і постанов і докаже свою придатність до Царства, а хто – ні. Серед тих пророків пророк Осія так написав до Ізраїльської діви, яка представляє собою народ: «А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала. Тому-то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи. А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки».
Коханцями Господь називає фігури і образи божків та тих людей, яких народ по встановлював у храмі і по своїх домівках. Старозавітний Ваал, чи ще якийсь бовван, який опікувався людьми і новозавітний антихрист це по-суті одне і теж.
В притчі про великого орла, Господь ще раз каже про те, що то Він створив плодючу землю, створив і поселив на ній народи, забезпечив ті народи всім необхідним і очікував, що народи будуть дотримуватися Божого заповіту, щоби по смерті тіла увійти до Божого Царства на вічне життя в мирі, в багатстві, з радістю. То ж чому всі народи потягнулися до того іншого орла, який у тому не працював, нічого для людей не зробив і лише із того, що є Божим, він може дати тим, хто його слухає? Адже той, хто це все створив, вправі забрати все назад.
А дальше Бог каже Ісусу Христу, щоби Він приготувався до того, що за пастиря народів Отець настановить сатану. Більше не буде так, що Господь опікується народами і кожним із народу, а вони служать сатані.
Ісус Христос від великого князя умалив Себе до рівня звичайної людини і народився від діви Марії. Коли Він вчився вибирати добро і відкидати зло, сатана із своїми анголами був скинений із неба, але він і надалі залишився потужним князем злих духів із всією його хитрістю і лукавством. Про це можна судити по тому, як він спокушав Ісуса Христа.
Про Свою місію на землі Господь каже так: «Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю. Ні кажу вам, але поділ! Від нині-бо п’ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох… Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!»
Одні в домі приймуть Духа Христового, а інші звабляться сатаною. Як Ізраїль повівся з Ісусом Христом, так всі народи і всі люди будуть поводитися з Його учнями, з тими, хто охристився, бо Господь є загрозою для сатани, у якого залишилося дуже мало часу.
Окрім того, Господь ще раз розказав Своїм учням і всьому Ізраїлеві Божу науку і склав Новий Заповіт. А коли Він був розп’ятий і помер, то Він опустився до аду, підняв і вивів звідси всіх побожних людей і перевів їх до місця Божого відпочинку. Для живих з того часу також є зміни. Всі люди, які прийняли Духа Христового, коли помирають, то Анголи Божі відносять їх до місця Божого відпочинку. І тепер вже є «одне стадо і один Пастир». Господь є головою Церкви, а всі побожні люди складають Його тіло.
Відомо, що у час земного життя Ісуса Христа, Божий храм був у Єрусалимі, а по Ізраїльських містах були синагоги, куди збирався народ для вивчення Божого Закону. При храмі і синагогах служили священики, вчителі Закону, фарисеї, садукеї, – всі вони називали себе ревними служителями Бога і навчали народ для служіння Богу.
А як виявилося, всі вони ревно служили сатані, засудили і розіп’яли Улюбленого Божого Сина, бо Його слова і Його науку вони сприйняли, як загрозу для своєї служби, для свого становища. На землі немає нічого, що могло би настрашити сатану, бо навіть Божий храм і його служителів він перетворив на своє зборище і він напоумив людей приготувати хрест для Ісуса Христа. То ж хрест є приємним символом не для Господа, а для сатани.
В притчі про пшеницю і кукіль Господь пояснює, що Він посіяв серед людей Боже слово, щоби воно зродило Божих синів. А сатана також посіяв своє слово і воно зроджує синів для лукавого. Першими, як написано, приймають слово сатани і зроджують для нього плід – священики, керівники народу, вчителі, науковці і вони служать прикладом споневірення.
А коли учні спитали у Господа про ознаки, які будуть перед Його другим приходом, то перше, що Він сказав, було: «Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато хто прийде в Ім’я Моє, кажучи: «Я Христос». І зведуть багатьох… Тоді, як хто скаже до вас: «Ото Христос тут» чи «Отам», – не йміть віри. Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних. Оце наперед Я вам сказав».
З цих Господніх слів можна зробити висновок, що Він сказав про християнські конфесії та релігії. Виходить, що правдивої конфесії чи релігії перед другим приходом Ісуса Христа не буде, а до тих неправдивих, Він велить не йти і не вірити їм, бо вони зведуть.
Апостол Павло повчав, що коли він відійде, то у церкву ввійдуть «вовки люті», тобто, ввійдуть люди заради зиску, заради наживи і, навіть, із його учнів будуть такі, що будуть казати перекручене, щоби тягнути учнів за собою. Через отаких вчителів зневажиться Божа наука.
Апостол Іван записав так: «Діти – остання година! А що чули були, що антихрист іде, – а тепер з’явилось багато антихристів, – з того ми пізнаємо, що остання година настала! Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші».
Божі апостоли започаткували Христові церкви по багатьох азійських і європейських містах. Переважно ці церкви були при єврейських синагогах, що є природно, бо апостоли не створювали окрему конфесію від юдейського храму.
Сатана не став очікувати поки апостоли закінчать свою працю. Зведені ним люди переслідували апостолів, перекручували Божу науку і заперечували апостольські повчання, створювали свої вчення, а після того, як заподіяли апостолам смерть, то найвизначніші із них і очолили, створені апостолами церкви.
Отаким чином повстали антихристи. Цей процес, процес створення нових християнських конфесій, продовжується. Статисти нарахували у світі 344 християнські конфесії і релігії. У мусульманській релігії та юдейській релігії також є багато конфесій і їх кількість збільшується.
Ісус Христос показав апостолу Івану, що і як буде відбуватися останніми днями на землі і все це він описав у книзі «Об’явлення».
Спочатку Господь звернувся до сімох азійських церков, бо вони не строго дотримувалися Божих заповідей і настанов. А потім Він показав, як Божі Анголи каратимуть землю за споневірення людей. При тому Господь показав, які сатанинські угруповання будуть на землі і, як вони будуть співпрацювати між собою.
Апостол Іван записав так: «І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажні імена… І вклонилися змієві, що дав владу звірині… І їй дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці. І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати І’мя Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе. І їй дано провадити війну зі святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом. І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця».
То, що звірина виходила з моря, означає, що її створили представники із всіх племен і народів. Належить вона сатані і називається та група людей – державною владою.
Спочатку народи обирали собі царів. Ті докерувалися до того, що їх, їхні піддані, повбивали, чим нанесли звірині смертельну рану. Але та рана загоїлася і на їх місце тепер обирають президентів, мерів, депутатів.
Отій владі дано поміняти свята, перемогти святих. Отаку владу будуть мати всі народи і племена. Вона буде вести війну з Господом, з Його законами і заповідями, з Його заповітом.
А дальше апостол Іван записав; «І бачив я іншу звірину, що виходила з землі. І вона мала два роги, подібні ягнячим, та говорила, як змій. І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею, і робила, щоби земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї оздоровлена була її рана смертельна. І чинить вона великі ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною, намовляючи мешканців землі зробити образа звірини, що має рану від меча та живе.
І дано їй вкласти духа образові звірини, і зробити, щоб усі, хто не поклониться образові звірини, побиті були. І зробить вона, щоб усім – малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам – було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його».
Ота інша звірина вийшла із Божої Церкви, або вірніше буде сказати, що люди, які складали Божу Церкву зрадили Бога, чи перейшли до антихриста. Тобто, Господь створив Церкву, а вона, з часом, переродилася на звірину, яка мала таку силу, як Церква і було у неї дві великі релігії: християнська і мусульманська, із багатьма їхніми конфесіями-антихристами. Ті релігії говорять, як змій, призивають Боже Імя, Його заповідь і спокушають людей, кажучи, що Господь хоче, щоби всі були багаті і тому Він прощає обман, шахрайство, злодійство, несправедливість. Про державну владу кажуть, що вона є від Бога і за неї треба молитися. Священики благословляють на владарювання президентів, мерів, депутатів, призивають свою паству приймати участь у виборах. Божу науку релігійники не знають і замінили її «літургією», в народі це називають «службою Божою», або богослужінням. Для них головне – «щоби до церкви ходили» і гроші давали, а заповіді Христові нікому не потрібні.
У час, коли Божі Анголи виливали на землю чаші Господнього гніву, апостол Іван побачив і записав таке; «А п’ятий Ангол вилив чашу свою на престол звірини. І затьмилось царство її, і люди від болю кусали свої язики, і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, – та в учинках своїх не покаялись! Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат, – і вода її висохла, щоб приготувати дорогу царям, які від схід сонця. І я бачив, що виходили з уст змія, із уст звірини, із уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби, – це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога».
Отут вже є три особи: змій, що «він диявол і сатана»; звірина, яка складає владу всіх держав світу і фальшивий пророк, або друга звірина, яку складають всі служителі християнських і мусульманських храмів. Всі вони прикладають зусилля, щоби зібрати царів всесвіту на війну проти Бога.
Дальше написано: «І я бачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його. І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв, і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло…
І я бачив Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років, – та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років.
А по цьому він розв’язаний буде на короткий час… Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в’язниці своєї. І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Гога й Магога, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє – як морський пісок. І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, – і пожер їх. А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені вони будуть день і ніч на вічні віки».
Отож, кожна релігійна конфесія виступає, як антихрист, а всі вони разом складають звірину, або фальшивого пророка, про якого йдеться у книзі «Об’явлення». Влада державна, як найгрізніша звірина, робить все за своїм вподобанням таким чином, щоби запровадити цілковите беззаконня, щоби ніхто і ніколи не захотів вивчати і виконувати Божі закони, а релігійні конфесії допомагають їй це зробити. Їх і треба боятися, а не видуманих персон.
Книги Біблії
1.Буття 1,31; 3,1-7 і 14-15; 35,2-3.
2.Вихід гл.7; 8,2-3; 9,10-11; 18,11; 20,23; 23,31-33; 32,1; 33,13-14; 34,8-9.
3.Левит 18,3-4; 19,4 і 31; 20,2.
4.Числа 14,20-24; 16,1-3; 33,51-53.
5.Повторення Закону 4,15-19; 5,8-10; 32,15-17.
6.Книга Ісуса Навина 24,20.
7.Книга Суддів 5,27.
8.Перша книга Самуїлова 7,34 12,10.
9.Друга книга Самуїлова 24,1.
10.Перша книга Царів 11,5-7.
11.Друга книга Царів 19,17-19.
12.Перша книга Хронік 21,1.
13.Друга книга Хронік 12,1; 25,24-25; 26,16; 34,33.
14.Книга Йова 1,6-12; 2,1-7; 19,6; 21,7-16; 23,14; 24,20-24; 28,23; 41,3; 42,10 і 12.
15.Псалми 52,5; 85,8
16.Книга Ісаї 7,16; 11,1-10; 32,7; 43,11-12; 44,19; 46,9-10; 61,1-4.
17.Книга Єремії 2,10-12 і 28; 7,17-18; 9,10-15; 18,12; 23,27; 25,4-7; 28,8; 30,23-24; 31,2044,16-18.
18.Книга Єзекіїля гл.1; 9,10; 17,1-24; 20,9-32.
19.Книга Осії 1,10; 4,6; 6,6-9; 8,4; 10,1; 13,1-4.
20.Книга Амоса 5,23-27.
21.Книга Михея 6,16; 7,2-4.
22.Книга Авакума 1,2-4.
23.Книга Софонії 1,4-6.
24.Книга Захарія 3,1-2; 4,11-14; 11,7-17; 14,9 і 12.
25.Книга Малахії 2,1-8 і 15.
26.Євангелія від Мавія 4,1 і 8-10; 5,37; 6,24; 9,27; 10,1 і 22 і 35; 12,24-29 і 43-45; 13,19 і 36-39; 16,12; 24,4-5 і 23-24; 25,41-46; 27,6 і 46.
27.Євангелія від Марка 1,13 і 23-24; 8,33.
28.Євангелія відЛуки 4,1-13; 10,17-20; 11,53-54; 12,4-9 і 29-30 і 51-53; 13,11-16; 15,1-10; 16,25; 19,11-27; 22,3-4; 22,53.
29.Євангелія від Івана 1,9; 4,25; 6,35; 8,37-46; 9,4-5; 10,9-10 і 13; 12,34 і 45; 13,35; 16,2-3.
30.Послання до Римлян 8,5-12; 9,16-17.
31.Перше послання до Коринтян 1,11-13; 3,3-4; 12,13-14 і 27.
32.Друге послання до Коринтян 11,2-3 і 14-15.
33.Послання до Галатів 2,19-20.
34.Послання до Ефесян 1,22-23.
35.Друге послання до Солунян 2,3-4; 3,9-12.
36.Послання до Євреїв 2,5.
37.Друге послання Петра 2,1-2.
38.Перше послання Івана 2,18-23; 3,8.
39.Об’явлення 2,10 і 14-16; 3.8-9; 12,3-9 і 17; 13 1-8 і 11-17; 15,2; 16,10-14; 19,19-20; 20,1-3 і 7-10.