Третього дня різдвяних свят, 9 січня, Українська Греко-Католицька Церква святкує пам’ять Святого первомученика диякона Стефана. Про святого Стефана та дияконське служіння розповідає владика Венедикт, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Христос рождається! Ким був святий Стефан?
Славімо Його! Про його життя дізнаємося із книги Діянь апостолів. У цій книзі оповідається про те, що про вдів мало хто дбав, тому було обрано сімох апостолів, які б їм служили. Одним із них був Стефан. Загалом же завдання цих сімох дияконів було служіння, яке є вагомим аспектом у Церкві. Молитва – це наша зустріч із Богом. Але на цій зустрічі з Богом ми пізнаємо те, що Він від нас хоче, тобто наше служіння. Приклад святого Стефана є для нас важливим. Адже Господь нам дав певні таланти і здібності не просто так, а для того щоб ними ми служили ближнім. Дияконія – це покликання до служіння нашим ближнім. Апостоли були покликані, щоб служити Церкві, людям і під час богослужіння.
Який духовний зміст цього свята? Чому святого Стефана почитають під час Різдва?
Ісус Христос прийняв людське тіло, а Стефан навпаки – віддає своє життя. Бо він вибрав найвищу цінність, якою є Господь. Це є приклад мучеників. Коли вони усвідомили, що для них Бог є важливіший за все, то більше нічого не боялися. Ми думаємо, що мученики були суперменами, мали велику терпеливість, упертість. Однак коли вони “засмакували» Бога, то ніщо інше вже не було їм до душі. Коли вони відчули, наскільки важливим є Господь, то ні на що інше не звертали уваги. Тому, коли Стефан відкрив для себе цінність Господа як свого Спасителя, то він нею став ділитися. Його каменували, а він не боявся. Як описують Діяння апостолів, Стефан бачив небо відкрите, т. зв. “теофанія» – явління Бога. Коли його каменували, він взивав до Господа: “Отче, прости їм, бо не знають, що роблять». Тобто в нього була така ж поведінка, як і в Ісуса Христа. Святий Стефан показує нам те, що явив Христос. І це свідчить про те, що християнство – не те далеке, яке нам виклав у своїх повчаннях Ісус Христос, проявляється в конкретній особі. І навіть та особа, яку вбивають каменуючи, сяє любов’ю.
Як ми вже згадували, святий Стефан був дияконом. Розкажіть про дияконське служіння в УГКЦ.
В УГКЦ священнослужителі мають три ступені священства: диякон, священик, єпископ. Усю повноту священства в собі носить єпископ. Найголовніше завдання диякона – служіння в різних сферах церковної діяльності. Однак дияконське служіння трохи занедбалося з плином часу. На початках християнства диякони займалися соціальним служінням. Вони служили вбогим, бідним. Інше дияконське завдання – служіння в храмі. Після Другого Ватиканського Собору дияконське служіння стало більше розвиватися. Кількість дияконів в УГКЦ залежить від єпархій. Адже є єпархії, де значно більше здійснюється соціальне служіння. Вважаю, що дияконське служіння необхідно відновити. Адже диякони є знаковим символом служіння в Церкві. Це продовження служіння Христа. Христос потребує служити через нас іншим християнам.
Наша Церква має багато новомучеників. Як правильно їх почитати?
Почитання мучеників сягає початків Церкви. Тоді християни збиралися на гробах мучеників і молилися, бо мучеництво є знаком вірності. У людському світі найдорожчим є життя. Тому, коли людина готова віддати за Христа своє життя, це стає знаком “живучості» Церкви. Під час підпілля УГКЦ було багато осіб, які свідчили про Христа. Багато з них померло мученицькою смертю. Невелику частину їх проголосив у 2001 році Папа Іван Павло II блаженними.
Кожен із нас покликаний свідчити Христа. Бути християнином – означає бути мучеником. Потрібно не боятися стояти за правду. Часто нам бракує відваги щодо цього. Те, що свідчив Стефан і мученики, до цього і кожен із нас покликаний. Ми маємо свідчити – і це непросто. Стефан зробив це. Робімо це відважно і з упованням на Господа!
Розмовляла Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ