Яка користь людині, що здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина за душу свою? (Мт. 16,26)
I. Згадайте, які почуття ви зазвичай відчуваєте, коли хтось хвалить вас, коли вас схвалюють, визнають, аплодують вам. Порівняйте ці відчуття зі станом душі, коли ви радієте сходу або заходу сонця, милуєтеся прекрасним ландшафтом, дивіться захоплюючий фільм або читаєте захоплюючу книгу. Відчуйте смак цих відчуттів. Тепер порівняйте друге почуття з першим, з тим, що ви відчували, коли вас звеличували. Усвідомте, що перший тип відчуттів виникає від самозвеличення, самовихваляння. Це світське почуття. Друге ж почуття породжується самореалізацією. Це духовне почуття.
II. Ще один контраст: згадайте, що ви відчуваєте, коли домагаєтеся успіху, досягаєте наміченої мети, виграєте матч або парі, стаєте кращим з кращих. А тепер порівняйте це з радістю занурення в улюблену роботу – роботу, яку ви повністю захоплені і якій віддаєте всі свої сили і знання. І знову постарайтеся побачити якісні відмінності між світським і духовним.
III. Ще одна відмінність: уявіть собі, що володієте владою, що ви – керівник високого рангу. Ви дивіться на людей згори, підлеглі виконують ваші накази. Уявіть, що ви популярні, що ви купаєтеся в променях слави. Уявили? Що ви відчуваєте?А тепер порівняйте це мирське почуття з радістю від зустрічі з кращим другом, з найближчими людьми: ви насолоджуєтеся цією зустріччю, у вашій компанії панують веселощі і сміх.
А. Порівнявши обидва почуття, спробуйте зрозуміти справжню природу світських відчуттів – зарозумілості і пихатості. Вони протиприродні. Ці почуття зародилися в суспільстві і підтримуються ним для того, щоб змусити вас більше працювати, щоб полегшити за вами контроль. На відміну від споглядання краси природи, радості зустрічей з близькими людьми або задоволення від улюбленої роботи, подібні відчуття не роблять людину по-справжньому щасливою і викликають лише нервове збудження, неспокій і порожнечу.
Б. Тепер спостерігайте за собою протягом усього дня або тижня, і пригадайте, як багато вчинків, які ви зробили, занять, якими ви захоплювалися, не були забруднені жагою цього порушення, цих переживань, які породжують порожнечу, бажанням привернути увагу, дістати схвалення, домогтися популярності, популярності, успіхів і влади.
В. Подивіться на людей навколо вас. Чи є серед них ті, хто не став жертвою подібних світських пристрастей? Чи знаєте ви людину, що не піддається спокусі славою, не прагне – свідомо чи підсвідомо – до постійного задоволення своїх амбіцій? Подумайте про це, і ви зрозумієте, що люди прагнуть завоювати світ, але в цій гонці втрачають свої душі. Їхнє життя стає бездуховним і порожнім.
А тепер прочитайте одну притчу з життя і подумайте над нею.
Група туристів їде в автобусі по прекрасній місцевості. Навколо мальовничі озера і гори, поля і річки. Але штори па вікнах автобуса ретельно закриті, і пасажири не мають ні найменшого поняття про красу, яка їх оточує. Головною темою розмови протягом всієї подорожі стала суперечка про те, хто більше за інших гідний займати переднє крісло, хто заслуговує більшої поваги і честі. За цими сперечаннями і пройшов увесь час подорожі.
з книги «Свобода и Любовь» Энтони де Мелло
Пропонуємо підписатись на розсилку духовних матеріалів від о. Антонія, ЧНІ.
