Святе Письмо є найважливішою книгою кожного християнина. Сам Творець промовляє через неї. Біблія здатна змінювати дійсність і впливати на людей. Слова цієї книги не є мертвими, але як раз навпаки – вони є діяльними і животворними. Як гострий двосічний меч вони глибоко входять в душу людини (пор. Євр. 4:12). Священні Книги допомагають нам осягнути спасіння. Вони дають мудрість, яка вказує шлях до неба[1]. Святе Писання є одним з ефективних засобів, щоби досягнути досконалість, воно «корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий»[2]. Слова: «Досліджуйте Писання»[3], сказані Господом, кожний християнин повинен відносити до себе. Щоби отримати велику користь для наших душ, Слово Христове має перебувати у нас щедро[4]. Деякі християни, забувши слова Ісуса, процитовані з Второзаконня 8: «Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих» (Мт. 4:4), мають контакт зі Святим Писанням, тільки коли слухають недільні читання Літургії. Мало хто читає ціле Святе Писання від початку до кінця. Особливо, небагато уваги віддають книгам Старого Завіту, вважаючи їх незрозумілими, забуваючи, що «все Писання − натхненне Богом» (2 Тм. 3:16).
Слід пам’ятати, що кожна книга є важливою і чогось нас вчить, дає настанову, щось об’являє, «бо все, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху Писань»[5]. Святі Отці були в цьому особливо переконані. Вони захоплювалися Божим Словом і вникали в його глибину, яка є безконечною, як безконечним є сам Бог. Їхні слова про значення Святого Писання в житті християнина, основані на власному досвіді духовного життя, були надзвичайно переконливі.
1. Визначення святого письма
1.1. Святе Письмо – дар Божий людині
На думку християнських авторів Східної Церкви, Святе Писання в тій самій мірі, що і воплочення Ісуса Христа, є заради людини – того об’єкту, на який скерована вся Божа доброта. Великий олександрійський богослов Оріген навіть вважав, що Біблія разом із воплоченням Сина Божого і Церквою виразно свідчать про присутність Божественного Логосу в історії людства. В четвертій главі свого відомого твору Про початки він каже, що Господь Бог дав людям Священне Писання, щоб привести їх до спасіння: «Святе Письмо Божа щедрість дарувала для спасіння людей». Глибоко в цьому переконаний був також великий богослов св. Григорій Ниський. В своєму творі Проти Євномія він писав: «Ми знаємо, що Святе Письмо надихнув Святий Дух, що Він його написав, але знаємо й те, що Святе Письмо існує задля людей». Біблія – це звернення, написане Господом із вічності до людей, послання Творця, яке він подарував своїм створінням. Для східних Отців Церкви Священне Писання не було другорядною книгою, відірваною від життя і далекою від чоловіка, але чимось дуже вагомим і живим, дарованим спеціально для людини. Святе Письмо не є лише літературною пам’яткою, яка розповідає про певні Божі діяння. Біблія – це сам безпосередній прихід живого Бога до нас, його входження в наше життя.
1.2. Святе письмо – слово спасіння
Для Отців пустелі був дуже важливим духовний провід, старчество. Тому вони постійно просили «слово спасіння». «Воно часто було нічим іншим, як словом Святого Писання, пристосованим і спроможним до «спасаючого» діяння тут і тепер, в конкретній ситуації». Новачок, який приходив в єгипецьку пустиню, прагнув отримати з уст славного духовного отця слово спасіння, logion. Св. Василій Великій, який постійно міцно заглиблювався в Біблію, знаходив багато таких logion серед слів Святого Письма. Тут не було місця для жодного сумніву, що вони є натхнені Богом (2 Тм. 3:16). Вистарчало вчитуватись в священні тексти і знаходити слова, які дарують спасіння, написані для кожного і на кожний час, і намагатись бути послушним наказам Господа, поміщеним в божественних Писаннях.
1.3. Святе Письмо – духовні ліки
Святі Отці східної Церкви писали про різні властивості Священного Писання. Однією з відзнак Біблії, про яку багато говорять східні Отці, є його здатність гоїти недуги людських душ. Для Отців на Сході Святе Письмо було ліками, які ефективно зцілювали душевні хвороби.
Оріген був міцно переконаний, що в Біблії дійсно можна знайти панацею на всі хвороби людської душі. Для нього, як зауважує Ганс Урс фон Бальтазар, Священне Писання містить всі духовні ліки. Оріген каже, що Ісус Христос, нас Спаситель і Небесний Лікар, подає зцілення не за допомогою натуральних ліків, якими нас забезпечує природа, але при помочі своїх божественних слів. Про це він висловлюється в характерний для себе спосіб – за допомогою яскравих біблійних образів: «Приходить жінка, нечиста через пологи, приходить прокажений, який через нечистоту прокази був усунутий поза табір. Просять у Лікаря ліки, які би їх оздоровили і очистили. А оскільки Ісус, який є тим Лікарем, є також і Словом Божим, тому для своїх хворих шукає ліки не в соках трав, але в об’явленні слів».
Йоан Золотоустий також порівнює в своїх творах божественні Писання з лікуючим засобом. Для нього немає жодного сумніву, що за допомогою Біблії можливо лікувати зранену первородним гріхом природу людини: «Справді, з усіх недуг, що обтяжують людську природу, нема ні однієї – ні душевної, ні тілесної, що не могла б дістати ліку зі Святого Писання».
Св. Василій Великий, який на сторінках своїх творів багато розважає про важливість Святого Писання в житті християнина, порівнює його з аптекою, до якої кожний має вільний доступ, щоб знайти «ліки, відповідні на хворобу кожній людині». Згідно зі св. Василієм, лікувальна здатність Біблії міститься в духовних темах, які розкриваються в неї. Архиєпископ Кесарії Каппадокійської пише про це в такий спосіб: «У Божому Письмі знайдеш багато ліків на недуги, багато засобів, що ведуть від погибелі до спасіння, є там таємниці смерті і воскресіння; наука про страшний суд і вічні кари; правди про покаяння і відпущення гріхів; тисячі прикладів навернення – драхма, вівця і блудний син, що загинув і знайшовся, помер і ожив. Вживаймо тих ліків на хворобу, і вони привернуть здоров’я душам».
Василій Великий заохочує постійно звертатись до божественних Книг, неначе до духовної клініки. Він каже: «Все Святе Письмо є богонатхнене й корисне, передане Святим Духом на те, щоб ми, люди, кожний і всі разом, наче в загальній лікарні для душ, могли вибирати лік відповідно до власної потреби».
