Якщо подивитися на величезну кількість молитов до Діви Марії у Католицькій Церкві, постає питання: «Як мені обрати молитву для себе? Чи можу я вибрати тільки одну молитву? Втім, хіба не всі вони тільки молитви до Марії?» Так, наші молитви до Богородиці, зрештою, прямують до однієї мети — до Божих рук за посередництвом Матері Божої.
Але довгий список молитов — це не просто спосіб нагромадження якомога більшої кількості дивовижних епітетів для Богородиці. Кожна молитва до Діви Марії несе з собою унікальне послання, спрямоване на конкретну аудиторію, і супроводжується цікавою історією. Таким чином, корисно прочитати історію і послання, перш ніж визначитися з молитвою — зверненням до Марії у певному конкретному випадку. Скоріш за все, одне з послань Марії заговорить чітко і ясно до вашого серця, полегшуючи таким чином вибір молитви.
Смішно чути, коли католики говорять про різні молитви, як школярі про новітні рок-групи, хизуючись: «Ну, я молився цю молитву ще до того, як вона стала модною і популярною». На відміну від непостійного смаку підлітків щодо рок-груп, якщо молитва до Діви Марії поширюється, немов лісова пожежа, то вона не може просто втратити свою привабливість. Навпаки, якщо конкретна молитва до Діви Марії набирає «швидкості» — як потяг, — не варто його проґавити. Рука Божого Провидіння завжди скеровує Марію до нашого життя у якнайбільш відповідний момент. Я знаю, що вона завжди повертається в моє життя по-новому, саме тоді, коли я її найбільше потребую.
Молитва до Божої Матері, яка розв’язує вузли, здобула популярність у Сполучених Штатах не так давно, а саме після обрання Папи Франциска на престол святого Петра. Ця молитва була маловідомою ще близько 40 років тому. Франциск запозичив її з Баварії та поширив в Аргентині. Тепер він «запалив» нею Ватикан. Я ніколи навіть не чула про Марію, яка розв’язує вузли, аж доки син моєї знайомої трагічно покінчив життя самогубством. Вона попросила нас молитися цю новенну (дев’ятницю) за упокій його душі. Під час відмовляння цієї молитви я була у захваті від її краси. Мене не просто схвилювала нова дев’ятниця до Діви Марії; моє серце вразила глибина богословського змісту, що міститься в цій молитві.
Кожен практикуючий католик знає: коли ми приступаємо до Таїнства Примирення — наші гріхи змиваються і душа отримує нове життя. Тим не менш, після виходу зі сповідальниці ви стаєте перед обличчям світу, що занепадає. У той час, як ваша душа очищується від гріха, наслідки гріха — як особисті, так і суспільні — залишаються і продовжують створювати нам проблеми. Покаяння допомагає нам «відшкодувати» за скоєні гріхи: ми можемо спростувати брехню або повернути вкрадену річ. Та досить часто наші гріхи можуть мати далекосяжні наслідки, які не так легко виправити. Наприклад, дошлюбний секс може призвести до появи дітей. Із батьками, які не перебувають у шлюбі, існує великий шанс, що діти не матимуть переваг, наявних у повноцінній сім’ї. Розлучені батьки почуватимуться безпорадними, адже не зможуть захистити своїх дітей від страждань через свої минулі помилки, попри те, що Господь простив їм їхні гріхи. Але, як сказала б моя мати, що зроблено, те зроблено. Перший приклад цього, звісно, — первородний гріх, скоєний нашими прабатьками, Адамом і Євою.
Хоча Бог простив їм та обіцяв Спасителя, відлуння цього гріха триває у сьогоденні, а найбільш явним проявом його є смерть. Відкуплені Христом, ми продовжуємо жити у світі, що занепадає. Спасіння це безперервний процес, у якому Бог визначив для Марії важливу роль.
Коли Ісус висів на хресті в агонії, одним із Його останніх учинків стало ввірення нам своєї Матері, щоб Вона піклувалася про нас. Вона тут для нас, щоби нас вести й захищати, щоби підняти і закликати до дії. Не існує жодної людини, яка б не постраждала від гріха; ми усі потрапляємо в його пастки. Наші гріхи повторюються з дня на день, приносячи страждання. Наше життя виглядає як стрічка, покручена вузлами. Та, здається, усе стає не таким уже й «заплутаним», коли ми розуміємо, що є Мати — наша допомога у розв’язанні наших життєвих ґудзів. Хто з нас не побував в отих життєвих «глухих кутах», коли почуваєшся безсилим і сам не можеш зробити нічого?
Ось чому я люблю Матір Божу, яка розв’язує вузли. Це ідеальний образ Марії-Матері. Вона стоїть і майже без зусиль розчавлює голову сатани, і любов’ю оточує кожен вузлик на стрічці нашого життя. Добро перемогло зло, і все, що залишилось, це попрацювати над деякими зав’язаними вузлами. Хто ж може допомогти нам краще, ніж мати? Ми всі можемо подумки згадати обличчя наших матерів, які розв’язують для нас вузли на намисті, шнуркові (а навіть на розарії). В дитинстві, якщо ми потрапляли в якісь складні ситуації, то знали: треба покликати матусю на допомогу. Саме так діє й Марія у цій молитві! Вона простягає до нас турботливі руки, щоб допомогти у нашій боротьбі. Проте ми — як діти — можемо бути занадто вперті або пихаті, щоби шукати допомоги, й відмовляємося віддавати наше переплутане у Її руки. Але навіщо розплутувати їх самотужки?
Ми повинні взяти на себе відповідальність за пастки, в яких із власної волі опиняємося; та водночас нам слід усвідомити ще й те,що Ісус дав нам вихід завдяки своїй незбагненній милості й любові. Чому б не звернутися до Марії та не доручити саме Їй вузли нашого життя, а Вона допоможе нам розв’язати їх на славу Божу!
Отже, геть зволікання та сумніви! Спробуйте дізнатися більше про цю молитву, особливо про новенну. Я вже задувала про те, що вона включає в себе молитву Розарію? Це ще одна її перевага! Насправді саме цей факт спонукав мене задіяти цю потужну духовну зброю в моєму повсякденному житті. Марія просила нас під час свого об’явлення у Фатімі про щоденну молитву на розарії; отже, це не просто якась застаріла молитва, хоча сатана змушує нас у це повірити. Він хотів би, щоб ми не трималися за зброю, якою є плащ Марії, і відкинули меч, яким є розарій.
На моє переконання, не випадково на іконі пальці Марії переміщуються від вузла до вузла нашого життя, подібно до того, як наші пальці перебирають одну за одною намистини під час роздумів про життя Христа у таємницях Розарію. Руки Марії чекають, щоби дати вашим стомленим пальцям відпочинок!
