Щоденник сестри Марії Фаустини Ковальської Згромадження Матері Божої
Милосердя не належить до белетристики, хоча й становить явище письменства. Не
варто шукати в ньому ані вибагливості стилю, ані риторичних прикрас та пафосу. Не
слід підходити до нього і з критерієм систематичного викладу богословських істин.
Щоденник поза будь-яким сумнівом належить до сповідальної літератури. Твір
цей – не просто щиросердечне і непретензійне зізнання людини з усіх складних
перипетій щодо здійснення її прагнення поєднатись з Богом, туги за Всевишнім, злетів
і душевної пітьми на шляху до втілення мрії. Щоденник правильніше було б назвати
не документом-сповіддю, а пам’яткою-свідоцтвом.
Текст щоденника рясніє натхненнями, які були передані Ісусом Христом сестрі
Фаустині для того, щоби вона не лише записувала їх, але й сповіщала людям,
поширюючи по цілому світі. Беатифікувавши сестру Фаустину, Христова Церква тим
самим визнала, що їй було дано істинне особисте одкровення. Як сказано в Св.
Письмі: “… ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені
Святим Духом, промовляли святі люди від Бога”. (II Петра 1, 21).
Отже, передаємо до рук читача скорочений переклад українською мовою з
польського оригіналу унікальної пам’ятки містики XX ст. – щоденник сестри МаріїФаустини з надією на те, що для багатьох ця книга стане втіхою і дорадницею в
сум’ятті й труднощах життя.
