ІІ. МАРІЯ ЗА ЗАДУМОМ БОЖИМ

Через Пресвяту Матір Божу

1. 1. Через Пресвяту Матір Божу прийшов на світ Ісус Христос і через Неї Він хоче панувати у світі.¹

Її покора

1. 1. Земне життя Марії пройшло скрито², тому й названа Вона Св. Духом і Церквою Alma Mater³ – Матір’ю прихованою і таємничою. Її покора надзвичайно глибока, бо найбільше і постійне її прагнення – заховатися від Самої Себе й від усякого створіння, щоб бути єдино знаною для Бога.

      Бог полюбив Її укрите життя

   2. Бог, виконуючи Її просьби про життя укрите, вбоге і покірне, полюбив зберігання від будь-якого людського створіння таємниць Її життя: зачаття, народження, воскресіння та успіння. Не знали про Неї навіть Її власні родичі. Ангели ж часто запитували: “Хто ж Вона?” (ІІ. п. 8, 5), коли Всевишній укрив Її від них. А якщо часом вирішував щось їм об’явити, то приховував від них значно більше.

Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий

1. 1. Бог Отець вчинив так, що Вона не здійснила в Своєму житті жодного чуда, хоча Він і наділив її такою здатністю. Бог Син дозволив бути майже зовсім мовчазною, хоча надихнув Її Своєю мудрістю. Бог Дух Святий вчинив так, що про Неї, Його найвірнішу Обручницю, Апостоли та Євангелісти згадували лише при потребі глибше пізнати Ісуса Христа.

Святиня та місце відпочинку Пресвятої Трійці

1. 1. Марія – досконалий шедевр Всевишнього, знайомство і володіння яким обумовив тільки Він Собі Сам.

Марія – улюблена Матір Сина, який – аби зміцнити Її в покорі – полюбив Її за принижене та укрите земське житія, називаючи її Жінкою (Йо. 2, 4- 19, 26), особою незнаною, хоча в Своєму Серці поважав і любив Її більше від усіх Ангелів та людей.

Марія – Криниця під печаттю (77. п. 4,12), вірна Обручниця Св. Духа, бо тільки Йому дозволено до Неї доступ.

Марія – святиня та місце відпочинку Найсвятійшої Трійці, де перебуває Бог у величі та хвалі більшій, ніж в будь-якому іншому храмі світу, за винятком Його Царства, прославленого над херувимами й серафимами. І жодне, навіть найчистіше створіння не має права вступити до тієї святині без особливого привілею.

Світ Бога

1. 1. Промовляємо разом зі Святими: “Улюблена Марія є земним раєм нового Адама, в якому Він втілився через Св. Духа, щоби вершити в ньому незбагненні дива. Вона великий і дивний світ Божий, який містить в собі невимовні скарби та красоти. Марія – велич Всевишнього, в якій укрив Він, наче у власному лоні, Сина Свого Єдинородного, а з Ним – усе найдосконаліше й найцінніше. Скільки ж то великих і укритих діл вчинив Бог всесильний в тому дивовижному створінні, що змушена була Вона, незважаючи на Свою глибоку покору, сказати про Себе: “Велике-бо вчинив Мені Всемогутній, і святе його Ім’я!” (Лк. 1, 49). Світ не знає тих великих речей, бо нездатний для цього і негідний того.

Аж до Божого трону

1. 1. Про це Святе Боже Місце (про Марію), Святі розповідали дивні речі, і, як самі зізнаються, ніколи не були такими красномовними та щасливими, як тоді, коли говорили про нього.

Взивають про безмежну велич Її заслуг, які здіймаються аж до Божого трону, невимірну любов, незбагненну силу могутності, навіть над Самим Богом, нарешті, незмірену глибину покори, а також різних чеснот та ласки! О, незрозуміла висото! О, протяжносте неохопна! О, величино безмірна! О, пропасте непрохідна!

Свята, свята, свята Марія, Богородиця Діва

1. 1. Кожного дня, у всіх кінцях землі, в небесних висотах та земних глибинах,- все славить і возвеличує предивну Марію. Дев’ять ангельських хорів, люди різної статі, віку, становища та згромаджень, добрі і злі, навіть сатаністи, силою правди змушені називати Її благословенною. Св. Бонавентура розказує, що всі небесні ангели безперервно вигукують в Її честь: “Свята, свята, свята Марія, Богородиця Діва!”, складаючи їй мільйони разів ангельське вітання: “Богородице Діво”, схиляючись перед Нею, просять Її ласки удостоїти їх будь-яким наказом. За словами Св. Августина, навіть Архангел Михаїл найстаранніше віддає їй всяку похвалу, очікуючи в поспішній готовності Її наказу зробити послугу одному з Її слуг.

Скільки є таких, які співають їй хвалу і прославляють Її ласки!

1. 1. Уся земля повна Її хвали, особливо християнські країни; не тільки одне королівство, провінція, дієцезія чи місто обрали собі Її за покровительку й опікунку. Багато церков посвячено Богові на Її честь. Немає церкви, в якій не було б Її вівтаря. Немає країни, де б не прославлявся чудами Її образ⁴, перед яким не одна недуга була зцілена, випрошено різні ласки. Скільки ж то братств і згромаджень засновано на Її честь! Скільки ж то монаших покликань перебувають під Її покровом і опікою! Скільки ж то братів і сестер, монахів та монахинь співають їй хвалу й сповіщають про Її милосердя! Немає дитини, яка б не вихваляла Її, щебечучи: “Богородице Діво!” Важко знайти навіть найбільшого грішника, в котрого не було б хоч іскри довіри до Неї! Навіть у пеклі немає злого духа, який не шанував би Її зі страхом.

Недостатньо Її прославлено та вшановано

1. 1. Справді мусимо закликати разом зі Святими: “De Maria nunquam satis!..” Марію недостатньо до цих пір прославлено, вшановано, люблено! Недостатньо їй служили! Їй належить більша хвала, поклоніння, любов і служіння.

Таємниця Царя

1. 1. Воістину належить за Св. Духом повторити: “Уся прибрана пишно входить царівна, золотом ткані її шати” (Пс. 45, 14). Здається, ніби вся ця краса, яку віддаємо їй, змагаючись з собою, зовнішня. Небо і земля ніщо в порівнянні з Нею. Нікчемні створіння нездатні збагнути “таємницю таємниць” Царя.

Чудо над чудами ласки, природи і слави

1. 1. Змушені промовити з Апостолом: “Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало” (1 Кор. 2, 9) – ні око не бачило, ні вухо не почуло, ані людське серце не збагнуло ще красоти, благородства й досконалості Марії – того чуда над чудами ласки, природи і слави. “Якщо хочеш зрозуміти Матір, – каже Святий, – зрозумій Сина“. Безперечно, Вона є достойною Матір’ю Божою. Тут нехай замовкне всякий язик.

Ісус невідомий належним чином

1. Серце продиктувало мені те все, що тут написав, з радістю прагнучи висвітлити, що Пресвята Діва Марія не була до цих пір знаною. Це одна з причин, чому Ісус Христос невідомий належно. Якщо таким чином, а це – очевидна істина, здійсниться пізнання Ісуса Христа та Його Царства, буде воно логічним результатом пізнання та панування Пресвятої Богородиці, котра привела у світ Христа вперше й зробить так, що Він заясніє вдруге.

1 Це основна тема усього “Трактату”. Коли запитуємо, яка головна і найпростіша дорога в світі, що веде нас до чоловіколюб’я Ісуса Христа, в якому знаходимо об’явлення Бога і наше спасіння, відповідь буде простою і чудовою: цією дорогою є Пречиста Діва Марія — Мати Христа, а також Мати Божа й наша Матір… “Та, котра дала світові Ісуса Христа”. (Павло VI, 12 грудня 1966).

2 “Майстриня прихованої жертви та мовчання”. “Мати і майстриня молитви й мовчанки” (Іван Павло ІІ, 8 грудня 1978).

3 За Св. Єронімом, давньоєврейське слово “Alma” означає укрита, таємнича.

4 Святіший Отець Іван Павло ІІ, згадуючи відвідини Марійської святині, – говорить про чудові назви Consolata і Gran Madre в Турині; Notre Dame в заїрській Кіншасі; Notre Dame du Rosaire в Кінсангані; Notre Dame в Парижі… Згадує багатство Марійської побожності окремих місцевих Церков та різних народів, побожності, яка розквітла в тисячах привабливих та захопливих формах віддання шани Пресвятій Діві… (28 червня 1980).

Трактат про досконале Набоженство до Пресвятої Діви Марії. Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт