Головна / Книги / о. Й. Августин, Духовне розпізнавання

о. Й. Августин, Духовне розпізнавання

В трьох останніх правилах св. Ігнатій подає критерії розпізнавання дії злого духа.
А. Автор Вправ спочатку порівнює дію злого духа з поведінкою певного типу жінок. Це порівняння народилося не з негативного ставлення до жінок, а з уважного спостереження. «Своєю поведінкою ворог нагадує жінку; він виявляє слабкість, коли наштовхується на опір, і силу, коли дозволяємо йому діяти.
Коли жінка свариться з чоловіком, який рішуче опирається, то зазвичай занепадає духом і тікає; якщо ж, навпаки, у чоловіка не вистачає духу, і він починає поступатися, то гнів, мстивість і злість жінки стають майже безмежними.
Так і ворог, як правило, слабне, втрачає відвагу і відступає зі своїми спокусами, коли той, хто займається духовними вправами, рішуче протистоїть його спокусам, чинячи прямо протилежне. Якщо ж, навпаки, зіткнувшись віч-на-віч зі спокусами, починаємо боятися і занепадати духом, то не знайдеться на землі жорстокішого звіра, ніж ворог роду людського, коли з незмірною підступністю заходиться здійснювати свої прокляті наміри» (ДВ 325).
Автор Вправ говорить, що людина повинна ясно і рішуче чинити опір злому духові. Нерішучість і вагання обернеться проти людини. Характерною ознакою кожної спокуси є стан внутрішньої неясності, сумніву і двозначності. Людські пристрасті «люблять» нерішучість і хитання.

Б. «Поза тим, ворог діє як спокусник, потай, роблячи все, щоби його не виявили. І справді, негідник, намагаючись лукавими словами звабити доньку щановного батька або дружину доброго чоловіка, прагне, аби його слова та намовляння залишалися в таємниці. Навпаки, він страшенно невдоволений, коли донька батькові чи дружина чоловікові розкриває його оманливі слова й облудні наміри, бо ж добре бачить, що йому вже не вдасться довести справу до кінця.
Так само й ворог людського роду, наражаючи праведну людину на свої хитрощі та намовляння, хоче, щоби вона приймала і зберігала їх у таємниці. Проте коли людина відкриває їх перед досвідченим сповідником чи іншою духовною особою, обізнаною з його лукавством та злістю, то це аж ніяк не припадає йому до вподоби, бо ж він одразу бачить, що не зможу успішно звершити свій підступний намір, оскільки його хитрощі виявлено» (ДВ 326). Відвертість і щирість перед Церквою в особі сповідника чи духовного керівника демаскує тактику диявола і прояснює ситуацію. Св. Ігнатій вірив, що Бог особливим способом діє при відвертості щодо представників Церкви.
Відкривати і вербалізувати необхідно саме те, що будь-яким способом хочеться приховати.
Духовне керівництво може відбуватись лише в атмосфері взаємної довіри, «намагатися вкладати у слова свого ближнього радше добрий сенс, аніж їх засуджувати» (ДВ 22). Керівник повинен чесно висловлювати свою думку щодо ситуації реколектанта, навіть якщо вона буде не дуже приємною. Св. Ігнатій в листі до сестри Реяделл пише: «… якщо сказане тобі буде болючим, то май свідомість, що воно спрямоване не проти тебе, а проти того, хто викликає в тобі замішання».
Людина не може побачити своє обличчя без дзеркала, так само не може побачити свій духовний стан без допомоги іншої людини.

В. «Можна скористатися ще іншим порівнянням: ворог поводиться як полководець, котрий хоче захопити і пограбувати якесь місто. Як воєначальник, розклавши табір та з’ясувавши силу і план фортеці, атакує її з найслабшого боку, так і ворог людського роду кружляє довкола людини, вивідучи звідусіль всі наші богословські, засадничі та моральні чесноти, а тоді нападає і намагається захопити нас там, де знаходить найслабше місце, яке найбільше потребує засобів для того, аби сягнути вічного спасіння» (ДВ 327).
В духовній боротьбі не ми вибираємо місце і зброю, а ворог атакує нас з найслабших сторін і найсильнішою зброєю. І тому нам необхідно добре знати свої слабі сторони. Духовне розпізнавання – це безперервне шукання і вибирання того, що нам дарує Бог.
«Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя.А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє, щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм» (Втор. 30, 15-20).
Ми повинні свої внутрішні стани верифікувати з Правилами духовного розпізнавання, які подає св. Ігнатій, і вчитися розпізнавати дію Бога і диявола в душі через щоденні переживання, почуття і натхнення.

Читайте також

Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії. Святий Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт (аудіокнига)

Як пророче заповідав Святий Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт, рукописи його книг “Трактат про досконале …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *