Вірші

Твоє Серце вмістило жалі всього світу, Всі скорботи людські, всі молитви й надії. Твоє Серце в віночку рожевого квіту На прекрасній іконі Святої Марії. Богоматері Серце — то Серце Любові, Що святиться в віках від народження ери.

Ти один можеш мене звільнити Із цих душевних тяжких кайдан, Ти один можеш лиш це зробити, Бо Ти могутній Бог, мій Пан. Ісусе, Боже! Моя Любове! Поглянь на нужду і неміч мою, Поможи молю, Серце готове Твоє Все дати ласку свою. Джерело: http://kyrios.org.ua/literature/poetry/906-molitva-u-terpinni.html

Не слухай цю приховану брехню, що нічого ти не вартий. В очах Батька – ти найцінніша річ на цій землі. Не слідуй дешевій п’єсі задоволення, не слідуй цій брехні!

ДО УРОЧИСТОГО СВЯТОГО ПРИЧАСТЯ *  *  * «Куди поспішаєш, хороша дитино, Так зранку, білява голубко?» – «Йду в церкву молитись, до Бога в гостину, Щоб там причащатись, матусю».

Пресвята Богородице, Небесна Царице! Наша Матінка Господня, Християнського люду Провіднице! Ми так щиро всі плекаєм Святу Твою любов, Намагаємся пізнать всім серцем те, що може бути нам дано. Просвіти нас в цих помислах щасливих, Діво! Подаруй нам ласку погляду очей Твоїх красивих.

Життя – це як спалах зорі на світанку, Це сяйво зорі у тишині ранку, Життя – це краплина дощу, а чи й злива, Життя – це від Бога дарунок, це диво. Життя – це на ниві жовтіє колосся, Життя – це як море, що ген розлилося, Життя – це струмочок, …

Здавалось, що – той кволий вітер? А він берізкам сльози витер, Розпухлих бруньок скрегіт слухав, І трепетно на рани дмухав, Аж поки присудам повинна, Клейка, зворушливо-невинна У світ проклюнулася зелень. І раптом вулиці поселень Перетворилися в алею Поміж Єдемом і Землею.

Як манить душу голубінь небес, Як хочеться мені злетіти вгору, Піднятись вище, ніж гірський хребет, Що ледве вдалині осяжний взору. Як хочеться мені забути біль, Нічні зітхання і гірку сльозу, Та досягти в стрімкім пориві ціль – Таку жадану, чисту, неземну, Щоб злитися в блаженному єднанні З Христом моїм у …