Покаяння

Перегляд повідомлення 1 (всього 1)
  • Автор
    Записи
  • #2446 Відповісти

    Покаяння
    У людському суспільстві прийнято так, що всіх нахабних порушників закону засуджують до в’язниці, щоби таким чином дати їм можливість усвідомити свою помилку, зрозуміти необхідність дотримання законів і через кару, через важку працю, покаятися і навчитися дотримуватися законного порядку. У в’язниці кожному за належну поведінку можуть скоротити термін ув’язнення, а за свідоме грубе порушення закону, можуть збільшити цей термін, або, навіть, покарати смертю.
    Із в’язниці виходять всі, але одні виходять на волю, до того життя, яке приготовлено для всіх послушних людей, а інших, які не покаялися і не виправилися, а через те засудили себе на смерть, їх, в кінці, по смерті, вивозять і закопують у яму. Коли у в’язниці не залишиться в’язнів, які прагнуть вийти на волю, її знищують, бо вона вже не виконує своєї функції, вона є непотрібна, вона стала тягарем і перешкодою.
    Оцей порядок придумали не люди, дякуючи своїм досягненням, а його від самого початку, коли згрішили Адам і Єва, встановив Господь. Бог створив людину і поселив її у Раю, дав їй Свої закони і все необхідне, а це і є людська батьківщина, де вона має волю і своє призначення. Тільки там для людини є вічне життя, вічне багатство, все те, «про що вухо не чуло і око не бачило».
    Адам із Євою згрішили, а приготованої в’язниці не було, і Бог змінив всю землю із Раю на в’язницю. А коли люди і надалі нахабно порушували Його закони, то Він потопом їх винищив, а в’язницю зробив ще вдесятеро жорсткішою.
    Батьківщину же для людей Він створив нову і кращу. І коли вона була приготовлена, то прийшов на землю Божий Син, щоби забрати із неї всіх, хто покаявся, зрозумів, виправився і заслужив, щоби йому надали волю у його новій батьківщині, а також, щоби ще раз розказати і навчити всіх живих, як їм вийти на волю. Більше того, Він пообіцяв вивести на волю всіх бажаючих, бо цей вихід – через Нього.
    Божа наука і говорить про це все, починаючи від Закону Мойсея. Вже для Ноя і його нащадків Господь уклав заповіт, за яким, всі, хто буде дотримуватися того заповіту, отримають полегшення і покращенні «в’язничні» умови, вийдуть на волю і не будуть засуджені на смерть.
    А в Заповіті, даному через Мойсея, Господь каже: «І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними споневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене… Якщо тоді впокориться їхнє необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи. І Я згадаю заповіта Свого з Яковом…»
    А тут вже йдеться про засуджених на смерть у в’язниці, бо вони і там відмовляються слухати і знати Божі закони та й жити за ними. Коли вони зрозуміють, що Божі закони треба вивчати, знати і виконувати, і будуть так робити, тоді лише понесуть призначену кару і появиться у них надія на звільнення з в’язниці.
    Господь знає, що люди схильні порушувати Його закони, і, що вони будуть їх порушувати, а тому будуть за це отримувати додаткові важкі кари. І при цьому, коли їм стане нестерпно важко, вони згадають, що Він всьому Господар, Він їхній Бог і будуть молити Його і Він змилосердиться над ними. У Ізраїлі було так дуже багато разів.
    Цар Соломон у своїй молитві до Бога прямо просить Його щоби Він почув молитву людей, які згрішать Йому і, щоби простив їм, коли їм буде дуже важко та коли вони будуть щиро каятися і навернуться до Нього.
    Господня відповідь на цю молитву каже, що коли вони щиро покаються, будуть вивчати і виконувати його постанови, то Він почує їхню молитву і допоможе їм, і звільнить, і дотримає Свого заповіту, а коли не будуть послушні, – то наведе на них голод, меч і моровицю, і розсіє їх по всьому світу.
    «Рано і пізно» Господь посилав Своїх пророків до вибраного народу з нагадуваннями, що вони не вільні у своїх діяннях і, що вони вже провинилися, що живуть на Його землі і тому зобов’язані слухати Його, щоби вони покаялися і виправили свою поведінку.
    Пророк Ісая записав: «Віл знає свого власника, а осел – ясла пана свого, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене… Умийтесь, очистьте себе, відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх. Перестаньте чинити лихе! Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!..»
    А пророк Єремія говорив такі Божі слова народу: «Яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?.. Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Господар, та візьму вас по одному з міста, а з роду по два, і вас поведу до Сіону!.. Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зрадили, доме Ізраїлів!..
    Чого нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій. Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа! Підіймімо своє серце та руки до Бога на небі! Споневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,..»
    А пророку Єзекіїлю, коли Господь посилав його до народу, Він каже: «Але Ізраїлів дім не захоче слухати тебе, бо вони не хочуть слухати Мене, бо весь Ізраїлів дім – твердолобі та жорстокосерді вони!.. Та душа, що грішить, вона помре,.. Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме? Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтесь та й живіть!..
    А коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість: заставу поверне, несправедливий грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре! Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані, – право та справедливість робив він, конче буде він жити!»
    Через наступних пророків Господь каже народу судитися зі своєю матір’ю – церквою, бо вона відпала від Нього, не навчає Божої науки і Він не є для неї Богом. А народ гине через те, що не має знання. Священики і керівники народу показують приклад споневірення. Через це Господь забере із землі і хліб «в установленому часі», і виноградний сік, і льон, і вовну…
    Попереджує Господь, що Він покине землю, поки не впевниться, що Його будуть шукати і тоді будуть шукати Його в утиску, а закінчиться для землі все життя днем Божого гніву. Коли Він прийде палити землю за всю безбожність людей і за все, що вони накоїли: «Засоромтесь та застидайтесь, народе без сорому, поки народиться установлене, – мине день, як полова! – поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву! Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення, – може будете сховані ви в день Господнього гніву!»
    А перед тим страшним днем гніву Господь пошле пророка Іллю, щоби він все приготовив: «Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перш ніж день Господній настане, великий і страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов , і не вразив цей Край прокляттям!»
    Іван Христитель прийшов на землю у силі пророка Іллі. Він христив усіх на очищення гріхів і покаяння та й проповідував: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!.. Отож, – учиніть гідний плід покаяння!.. У кого дві сорочки, – нехай дасть немаючому, а хто має поживу, – нехай робить так само… Не стягайте нічого над те, що вам звелено… Нікого не кривдьте, ані не оскаржуйте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю… Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я не достойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем,.. пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім».
    Звичайно, не тільки ці слова проповідував Іван Христитель, бо для того, щоби визнати свої гріхи, треба порівняти свої дії із тим, що каже Господь робити в таких випадках, а для того треба знати Божі закони, заповіді, постанови. А це праця не на один рік.
    Тут важливим є налаштування людини, її обітниця робити все для того, щоби скоріше вийти із «вязниці» на волю, щоби принести плід для Бога, щоби не ставити собі за мету досягнути земні блага, втіхи, владу, славу, становище між оточуючими…
    А щоби допомогти кожній людині в цьому і виконати волю Отця Небесного, в якій Він каже: «…І дам Я Тебе заповітом народові, за світло поганам, щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в’язня з в’язниці, а з темниці – тих мешканців темряви!» – на землю у тілі людини прийшов Божий Спаситель.
    Він ще раз нагадав історію людства, його помилки і провини, розказав Добру новину про щасливе життя «визволених із в’язниці у своїй батьківщині», навчив Своїх учнів і залишив їх, щоби вони зробили Його учнями всі народи, а шлях до цього – через покаяння.
    Таким чином, покаяння – це не тільки прохання пробачити за зроблене зло, але і розуміння свого злочину, злочину своїх батьків, кари за цей злочин, а також обітниця й тверда воля робити надалі згідно із встановленим Богом законним порядком, Його волею, бо Царство Небесне наблизилось, а послушних Богу на землі не залишилось. А тому «в’язниця» закривається і вже скоро буде знищена вогнем Божого гніву, хто не встигне вийти із неї, буде вкинений в огнянну яму (озеро, що горить вогнем і сіркою) на вічні муки.

    Книги Біблії
    1. Буття 6,12-13; 9,11; 17,11-14; 35,2-4.
    2. Вихід 9,10-11; 21,23-25; 33,19.
    3. Левит гл.4-5; 11,43; 15,13; 26,39-42.
    4. Числа 5,5-10; 17,6-15; 21,5-9.
    5. Повторення Закону гл.30; 31,29.
    6. Перша Самуїлова 12,8-11.
    7. Друга Самуїлова гл.11-12; 16,15-23; 24,17.
    8. Перша Царів гл.8; 21,20-29; 22,10-20; гл.23.
    9. Друга Хронік 7,12-14; гл.15; 24,20.
    10. Неемії 1,5-11; гл.9-10.
    11. Йова 42,5-6.
    12. Псалми пс.50.
    13. Ісаї 1,3 і 16-20; 10,22-23; 22,12-14; 30,15-17; 41,21-24; 42,5-7; 51,13-16; 57,1-2; 61,1-3; 65,17-25; гл.66.
    14. Єремії 2,5 і 29; 3,14 і 20-22; гл.4; 6,16; 7,23; 8,4-5; 9,11-13; 12,14-17; 13,1-11; 18,6-10; 26,2-6.
    15. Плач Єремії 3,39-47.
    16. Єзекіїля 2,3-6; 3,7; гл.6-7; 18,20-32; гл.20; 33,7 і 11-16; 43,9.
    17. Даниїла 4,6-24; 5,22.
    18. Осії 2,4-5 і 10-11; 4,6; 5,5 по 6,1-3.
    19. Йоіла 2,12-18.
    20. Амоса (повністю).
    21. Йони гл.3.
    22. Михея 2,6-11; 4,9-12.
    23. Софонії 2,1-3.
    24. Захарія 1,2-6; 9,9-12.
    25. Малахії 4,5-6.
    26. Євангелія від Матвія гл.3; 10,5-8; 18,15-17; 21,28-32; 22,12-14.
    27. Євангелія від Марка 1,1-8; 6,11-13.
    28. Євангелія від Луки 3,7-14; 5,20; 13,1-5; 17,3-4.
    29. Євангелія від Івана 3,3; 8,10-11.
    30. Дії Апостолів 2,37-39; 3,17-21; 5,30-31; 8,22; 19,4; 20,17-22.
    31. Послання апостола Павла до: Римлян 1,32; 2,5; 7,4.
    32. Друге Коринтян 5,14-17; 12,20-21.
    33. Колосян 3,5-10.
    34. Тита 3,4-7.
    35. Євреїв 6,4-6; 10,23-29; гл.12.
    36. Перше послання апостола Івана 1,5-10; гл.2.
    37. Об’явлення 2,5 і 13-16; 3,2-3 і 15-20; 9,20-21; 16,8-11 і 21.

Перегляд повідомлення 1 (всього 1)
Відповідь у темі: Покаяння
Ваша інформація: