Головна / Варте уваги / Якщо Христос – наша Пасха…

Якщо Христос – наша Пасха…

voskresennia_2Христос – наша Пасха (пор. 1 Кор 5,7). Христос – наша повнота радості, наш мир, що не від світу, наша любов, що нею світ перемагається, наша кріпость і наша сила, наша похвала і наша слава, наша мудрість і наше життя. Христос. Єдинородний від Отця, що незмінно став Чоловіком. Померлий і Воскреслий на третій день, другого приходу Якого очікуємо. Він – Господь і Бог наш, Цар слави і Князь миру. Він і наша Пасха.

Якщо ж Христос – наша Пасха, як можемо святкувати Пасху, не причащаючись страшних і великих Тайн Його Тіла і Крови, за нас пролитої? Як можемо нехтувати у цю світлопромінну ніч тим Даром, Який святкуємо? Якщо Христос – наша Пасха, як можемо опустити Святу Літургію (частково чи повністю), а прибути лише для освячення поживи тілесної? Якщо Христос – наша Пасха, як можемо не горіти любов’ю до небесного, а думати лише про земне? Як таке можливо, що святкуємо те, чого не розуміємо?

Такі виповнені храми у цю Велику та Святу неділю і так багато порожніх сердець. Такі усміхнені обличчя і так мало правдивої радості. Так багато обильної поживи у кошиках і так мало причасників Пасхального Агнця. Так багато дорогого та нового вбрання і так мало одіяння світла. Так багато святкуючих і так мало тих, що бодай трохи розуміють, що святкують. Так багато поверховості і так мало глибини. Так багато тілесного і так мало духовного. Так багато християн і так мало Христа у їх житті…

Можливо, не Христос – наша Пасха? Може нашою пасхою є пасхальний кошик з його вмістом? А може нашою пасхою є чисті, вимиті приміщення і новий одяг? А може нашою пасхою є стіл, вкритий безліччю страв? А може нашою пасхою є коло друзів та рідних? А може нашою пасхою є просто ще один вихідний день? Можливо, справді, не Христос – наша Пасха? Якщо ні, тоді що? Усе вище перелічене є добре і потрібне, якщо стоїть на своєму місці, а його місцем є аж ніяк не перше, а навіть не друге.

Якщо Христос не є на першому місці, краще нам Пасхи не святкувати. Бо судимо самі себе перед лицем Божим, вдаючи, що щось розуміємо, насправді не знаючи нічого про те, що святкуємо. Якщо нас нема у храмі у кожний приписаний час, то нема правдивого сенсу прийти туди на Пасху. Якщо ми не очищуємо себе Сповіддю та не споживаємо Євхаристію, то Пасхальна Трапеза для нас не існує. Якщо ми віримо у благодать освяченого, а не віримо в Того, Хто освячує, що глупішого може бути? Якщо ми святкуємо Пасху без Христа, що безглуздішого і сумнішого можна помислити?

Якщо не Христос – наша Пасха, то наша пасха не свята і не велика, не благословенна і не потрібна.

Нехай Христос Господь дарує кожному з нас благодать бодай трохи розуміти і прийняти Його Пасху, Його любов, Його повноту радощів, Його Самого.

Марія Ярема

http://www.ukr-parafia-roma.it

Читайте також

Про сповідь – о. Йосиф Будай

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *