вівторок , 25 Липень 2017
uaenplru
Головна / Варто прочитати / 5 чудес, які оживлять нашу віру в присутність Ісуса у Євхаристії

5 чудес, які оживлять нашу віру в присутність Ісуса у Євхаристії

eucharistic-miracles-700x438

Ми віримо, що Ісус Христос воістину присутній у Євхаристії, хліб та вино після молитви священика стають Його істинними Тілом та Кров’ю. Історія Церкви знає численні чудеса, які підтверджують цю важливу істину нашої віри.

Загалом це 130 подій, пов’язаних із Євхаристією, які сталися у хвилини сумніву в істинній присутності Христа у Пресвятому Таїнстві, під час спроб профанації, а також як винагорода за віру й любов.

 

1) Чудо у Ланчано (VIII ст.)

132-637x483

Першим євхаристійним чудом вважається переміна Гостії та вина у шматочок людського тіла і кров, яка сталася у VIII ст. в монастирі Ланчано, в італійській провінції К’єті над Адріатичним морем. У тамтешньому монастирі отців-василіан одного зі священиків мучили сумніви щодо присутності Христа під видами хліба й вина. Напали на нього ці сумніви також під час Святої Меси, яку він служив. І тоді, щойно він закінчив вимовляти слова консекрації, Гостія стала живою плоттю, а вино — людською кров’ю.

221

Кров скипілася в п’ять грудочок, а Тіло залишилося без змін. Ретельне дослідження чудесної Євхаристії було проведене 1970 року. Дослідники заявили, що Тіло є шматочком людського серця, без будь-яких слідів консервації, а Кров відноситься до І групи (0).

Те, що сталося в Орв’єто чи Ланчано, є класичним… чудом про чудо.

Чудом є сама Євхаристія. Безмежний, всемогутній, страшний, чиє ім’я Ізраїль не зважувався вимовляти, – сховався в малій облаточці. Це велика таємниця віри. Час від часу, однак, стаються надзвичайні ситуації, в яких Господь Бог, вказуючи недовіркам на хліб і вино, представляється: «Я є». Консекровані Гостії кровоточать, перемінюються в людське тіло, вино стає людською кров’ю, облатки проявляють надприродну стійкість перед впливом часу. Такі явища відбулися, зокрема, в Орв’єто (1263), Сієні (1330) і Мацераті (1356).

Наука перед цими явищами безпорадна. Євхаристійні чуда (упродовж століть визнано їх понад 130) стаються, бо всі ми хворіємо на таку недугу, як коротка пам’ять. Ми страждаємо від духовної амнезії, а отже, краплі крові, які сочаться з облатки, або волокна людського серцевого м’яза, на який перемінилася Гостія, роблять так, що ми пригадуємо про найбільше чудо світу: Всемогутній знаходиться на відстані простягненої руки.

Коли священик виповів слова: «Це є Тіло Моє…» – тишу розірвав жахливий крик: «Він тут!!! Він вас годує!»

Багато разів екзорцисти запевняли мене, що демони не мають сумнівів у тому, яка з гостій консекрована. До кінця життя пам’ятатиму ричання, яке почув кілька місяців тому в одному з сілезьких храмів. Власне кажучи, йшла св.Меса з молитвою зцілення. У церкві яблуку було ніде впасти. У ризниці спільнота молилася над біснуватим. Про це не знав ніхто з віруючих. До хвилини Вознесення дарів… Коли священик виповів слова: «Це є Тіло Моє…» – тишу розірвав жахливий крик: «Він тут!!! Він вас годує!»

Люди пробудилися з летаргії.

Оторопів і здивувався

Старовинний оборонний вал, яким їздили ще римські солдати, залиті сонцем кам’яниці. Ланчано впродовж століть не сходить з вуст усього католицького світу. В хроніці 1636 року читаємо: «Близько 750 року в монастирі святого Василія жив учений монах, який добре розумівся на науках світу, але був байдужий до справ Божих, і тому не надто сильний був у своїй вірі. Переслідували його сумніви, чи у консекрованій Гостії насправді присутній Христос, і чи консекроване вино насправді є Його Кров’ю. Однак він постійно молився до Бога, аби Господь усунув цю невіру з його серця. Надприродна благодать не полишила його, оскільки Бог, Отець милосердя і всякої Потіхи, зволив піднести його з глибин темряви і дати йому ту ж саму благодать, якої вділив невірному апостолові Томі. Одного ранку під час св.Меси, як той монах вимовив слова переісточення, його сумніви ще сильніше посилилися, більше ніж будь-коли. Завдяки благодаті, що викликає неймовірний подив, побачив він хліб переміненим у Тіло і вино – переміненим у Кров. Монах оторопів і здивувався цій надзвичайній події так, що перебував немовби в екстазі досить довгий час, а потім його здивування змінилося духовним щастям, яке переповнило його душу. Він обернув своє обличчя, вмите сльозами, і вигукнув до згромаджених: О щасливі друзі, яким наш блаженний Господь явив себе у цьому Пресвятому Таїнстві, аби себе об’явити перед вами й перед моєю власною недовірою! Підійдіть сюди, браття, і погляньте на нашого Бога, Який до нас прибув. Ось – Тіло і Кров нашого возлюбленого Христа!»

Тіло і застигла Кров збереглися донині

Чудо було підтверджене Церквою 17 лютого 1574 року; зробив це єпископ Родріґес Ґаспере. Тіло і застигла Кров збереглися донині. За корпусом релікварія бачимо кільце з людського тіла, діаметром 55 мм, яке оточує порожній простір, що його дванадцять століть тому заповнювала гостія, і п’ять шматочків крові, яка згорнулася, загальною вагою 15,85 г. Наприкінці минулого століття, 1970 року, реліквію піддали ретельним науковим дослідженням. Професор Одоарто Лінолі, фахівець у хімії, клінічній мікроскопії, анатомії та гістопатології, а також його співпрацівник Руджеро Бертеллі дійшли такого висновку: «Ми маємо справу з правим і лівим передсердями людського серця. Це м’яз, на якому не знайдено ніяких слідів засобів муміфікації. У келиху лежать згустки крові, у її нормальному хімічному складі, групи АВ – рідкісної в Європі, набагато частішої в Палестині».

Боже «Здрастуй»

– Отче, я знайшла поза храмом викинуту гостію, – до священика Алехандро Песета з церкви Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі підбігла схвильована жінка. То був вечір 18 серпня 1996 року. Гостія була настільки брудна, що священик не зміг її спожити. Вклав її в посудину з водою і замкнув у Дарохранительниці. Яким же був його подив, коли він помітив, що за тиждень облатка перемінилася в криваву субстанцію!

Серце жило у той момент, коли з нього взяли зріз. Лейкоцити проникли у м’язову тканину, що свідчить про те, що серце страждало

Він подзвонив до кардинала Хорхе Бергольйо, а той порадив зробити професійні фотознімки. На них було видно, що Гостія перемінилася в скривавлене тіло і значно збільшилась у розмірах. Справу тримали в таємниці, а Гостія спокійно лежала в Дарохранительниці. 1999 року її переслали вченим із Нью-Йорка. Аби не полегшувати їм праці, походження цього шматочка плоті їм не розкривали. Кардіолог і судовий патологоанатом доктор Фредерік Суґібе ствердив: «Це часточка серцевого м’яза лівого передсердя. Вона перебуває у стані запалення, в ній багато лейкоцитів. Це вказує на факт, що серце жило у той момент, коли з нього взяли зріз. Більше того, ці лейкоцити проникли у м’язову тканину, що свідчить про те, що серце страждало. За інших умов лейкоцити розпалися б через кілька хвилин».

Коли йому розповіли, звідки походить зріз, учений був вражений: «Яким чином консекрована Гостія могла перемінити свій характер і стати людським тілом і кров’ю – для науки залишиться нерозв’язною таємницею, яка повністю перевищує її компетенцію».

Навпомацки

– Євхаристійні чудеса є важливими подіями, – підсумовує с.Рафаела, клариска від Вічної Адорації. – Зрештою, навіть урочистість Божого Тіла є наслідком того, що Господь підтвердив свою присутність у відчутний спосіб, а з Гостії, яку священик тримав у руках, почала сочитися кров. Однак, на мою думку, для Бога важливішою є наша віра, наша сліпа довіра. Що ж залишається нам, сірим, малим людям? – запевнення Ісуса: «Щасливі ті, які не бачивши увірували», і віра в те, що у церкві отут за рогом вулиці вино перемінюється в життєдайну Кров Агнця. Коли 3 листопада 1974 року кардинал Войтила відвідав Ланчано, він провів ніч у поклонінні цій чудесній реліквії. Виїжджаючи з розпеченого сонцем містечка, записав у пам’ятній книзі: «Вчини, щоб ми в Тебе більше вірили, на Тебе більше покладали надію і сильніше Тебе любили». Він, як завжди, влучив у десятку.

 

2) Корпорал із Больсени (ХІІІ ст.)

440259290_80b166038f_b-644x483

Священик, який мав сумніви щодо присутності Христа у Пресвятій Євхаристії, служив Месу в італійському місті Орв’єто. Одразу після Консекрації Гостія почала кровоточити, і краплі крові потрапили на корпорал (елемент літургійної білизни). У той час в місті перебував Папа Римський, і священик пішов до нього, аби визнати свій гріх.

3388791969_8467a1da84_b-644x483

Корпорал і сьогодні зберігається в Кафедральному соборі Орв’єто. Деякі історики, однак, сумніваються в достовірності цієї історії, адже перші згадки про чудо з’явилися сто років по тому, як воно сталося. Реліквію й досі оточують шаною численні вірні.

 

3) Євхаристійне чудо у Сантаремі (Португалія, ХІІІ ст.)

51

Одна з мешканок Сантарема підозрювала свого чоловіка в невірності та вирішила вдатися до послуг ворожки, аби цьому якось зарадити. Ворожка сказала, що жінка має принести консекровану Гостію як плату за виконану роботу. Та вирушила до церкви св. Стефана, прийняла Святе Причастя та замість того, щоб ковтнути, загорнула Гостію в хустинку і рушила до виходу. Тієї ж миті Гостія почала кровоточити. Удома жінка помістила її у скриньку, над якою уночі побачила дивне світло, а на ранок вона пішла до храму та розповіла усе священикові. Гостія до сьогодні зберігається у місцевій святині.

66355533_be0a14b897_z

Після відповідного церковного розслідування та ствердження, що це справді чудо, цю церкву було перейменовано у храм Святого Чуда. Закривавлену Гостію виставлено для споглядання.

 

4) Гостії з Сієни (ХVІІІ ст)

36-565x1024

14 серпня 1730 року, коли вірні брали участь у святі з нагоди надвечір’я урочистості Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, злодії увійшли до церкви св. Франциска та викрали золотий киворій із кількома сотнями консекрованих Гостій. Через два дні хтось помітив, що скринька для пожертв в одному з храмів переповнена чимось білим. Священики відкрили її й побачили викрадені Гостії, брудні та в павутинні. Їх очистили, наскільки це було можливо, помістили у новий киворій, повернули до церкви св. Франциска, аби провести спеціальний покутний молебень та винагородити за зневагу, завдану зловмисниками. Оскільки Гостії були брудними, священик вирішив їх не споживати. За деякий час усі побачили, що Гостії жодним чином не псувалися, а навпаки — залишалися свіжими. У такому стані вони зберігаються й до сьогодні.

 

5) Чудо із Чіраттаконама

Чіракотаннам чудо

28 квітня 2001 року під час Євхаристійної адорації у парафії Пресвятої Богородиці, що у місті Чіраттаконамі (Індія) на Гостії раптом з’явилося три червоних цятки. Священик розгубився й помістив її у Дарохранительницю. Кілька днів по тому він витягнув Гостію і побачив, що на ній з’явилося ще більше червоних цяток, які утворювали обличчя чоловіка.

Джерело: CREDO

Читайте також

communion

Свято Пресвятої Євхаристії

Ів. 6, 48-54 Хто їсть моє тіло й п’є мою кров, у мені перебуває, і ...

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *