Головна / Варте уваги / “Я – Виноградина, ви- гілки!”

“Я – Виноградина, ви- гілки!”

Гілка не є власністю гілки, лише дерева..
Людина не належить людині, лише – Богові!

Гілки, як і люди, бувають різними..

Одну гілку оточує здорове гілля з чудесними плодами, іншу – навпаки..

Так і з людьми..

Звісно, це дуже приємно – бачити наколо себе лише красу і любов..

Але, хто і що б нас не оточувало, по великому рахунку, якість, зміст і плоди нашого життя залежать лише від наших стосунків з Деревом, від якого походимо. Ми його діти, навіть більше, ми – частина Його, бо наш зв’язок нерозривний!

Дерево ніколи з власної волі не відкидає свох гілок! Навпаки, хоче, щоб кожна з них була особливою, прекрасною і улюбленою!

Але, як часто стається навпаки! Перебравши на себе роль дерева, гілка забуває, що вона лише гілка і це забуття є початком її кінця, на жаль..

“Я – Виноградина, ви- гілки!”

Ці слова завжди були улюбленими..

Такі прості і ,водночас, такі складні до виконання..

Потрібно лише глянути на себе, як на гілку – живу, прекрасну і родючу, побачити те чудотворне місце її єднання з Деревом..

Адже у нас майже все спільне! Нам подаровано усе, щоб володіти Повнотою, щоб дорога наша була зрозумілою, легкою і привела до Омріяного Дому, туга за яким живе у кожному з нас від народження.. Довірмося тому, з якого нарожені! Іншого шляху для повнокровного щастя немає!

Гілки – ніщо без дерева та й дерево – ніяке без гілля!

Наше предивне єднання у Любові і є Досконала Повнота!

Уявляю те Чудесне Дерево і розумію, що моя уява страшенно убога у порівнянні з прегарною дійсністю, яку приготував нам Господь. Лиш приєднаймо своє серце до Його і більше ні про що не турбуймось, бо відтепер ми у найдійних, люблячих руках!..

Люблю виноград, мабуть, найбільше з усіх фруктів..

Так хочу стати гілкою з світлими, соковитими, здоровими плодами, гідними Дерева Життя!

І ще .. зроблю все, щоб бути приємною для тих, хто мене оточує, бо вони, саме вони – дар Господа на дорозі спасіння!

Хочу стати затінком, окрасою, розрадою, поживою, спокоєм і втіхою..

Нехай моє життя стане джерельною краплиною, яка допоможе Дереву рясніти пишним гіллям і щедрими, медовими плодами.

Амінь!

Н.

Читайте також

Про сповідь – о. Йосиф Будай

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *