Подібно до квітки…
Подібно до квітки, якій потрібно залишатися на своїй гілці або стеблі, щоб продовжити цвітіння своє, так і тобі треба залишатися зі Мною, Богом своїм, у тісній єдності, щоб розквітнути і виконати призначення своє. Чи дме вітер, ллє дощ або світить сонце – для квітки найважливішим є залишатися на своєму стеблі. Ти – ця квітка,
що переживає моменти радості, печалі, утруднення; однак, найважливіше для тебе – це залишитися в тісному єднанні зі Мною, який є Джерелом всього того, що необхідно для виконання місії, що довірив Я тобі.
Оглянь поглядом своїм, що треба було пережити Мені, коли Я йшов дорогою на Голгофу, – щоб виконати місію Свою, як Він цього побажав, – найголовнішим для Мене було залишатися в єдності з Отцем Своїм, з Його Волею, не з Моєю.
Труднощі… немов сніг
Труднощі, з якими стикаєшся, намагаючись жити постійно всередині себе і не піклуватися більше про зовнішні речі, розтануть перед Любов’ю, немов сніг, який бачиш ти тане під весняним сонцем.
Поміркуй над цим образом: земля не може розтопити сніг, що покриває її; таке під силу тільки сонцю і теплу. Однак варто сонцю взятися за справу, як сніг швидко тане. Ти як земля, твої турботи подібні снігу, а Любов – немов сонце, лише з тією різницею, що тобі потрібно дати згоду на те, щоб Любов почала б діяти. Це так, немов землі потрібно дати згоду перш, ніж сонце могло б проявити свою всесильність.
Не бійся, прийшла до тебе весна. Діє вже Любов, і турботи твої немов сніг на сонці розтануть.
Подібно дощу…
Подібно дощу, що пролився і, виконавши своє завдання на землі, повертається в хмари, також і події, які трапляються в житті твоєму, зробивши своє завдання в тобі і в інших, повинні повернутися до Отця.
Коли ти приймаєш їх і присвячуєш Отцю, вони як дощ, пролитий на добру землю, протилежний тому дощу, що на кам’янистий грунті проливається: результат неоднаковий. Дощ може лише тоді зростити багаті плоди, коли проливається на добру землю.
І з подіями так само лише тоді вони несуть багаті плоди, коли їх приймаєш, визнаєш і передаєш в руки Отця. Подібно, як потрібний дощ землі, щоб вона могла давати плоди, тобі потрібні і радісні, і сумні події, що трапляються з тобою, щоб ти став би Любов’ю повністю.
Серце, як троянда
Серце, як троянда: йому самому треба розкритися. Подібно, як і троянду намагатися розкрити силою – означало б осквернити її. Троянда розпускається лише за сприятливих умов – від сонця, води і тепла.
Так само і з серцем твоїм. Усі життєві обставини, в яких перебуваєш ти, існують, щоб відкрити серце твоє. Значить, дається все необхідне, щоб серце твоє відкрилося б до кінця. Такі випадки, коли обставини не викликають бажаних результатів, відбуваються тому, що їх не приймають, не визнають і не проживають.
Неприйняття твоїх нинішніх життєвих обставин – це «ні» Любові; та, навпаки, їх визнання стає «так» Любові і допомагає серцю відкритися.
Коли серце відкрите, Любов вливається в нього і робить його обителлю своєю, і серце стає Любов’ю.
