Передусім ,благаю,щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей… (1 Тим.2,1)
Апостол Павло звернувся з цим проханням до свого юного друга Тимотея, який очолював церкву в Ефесі. Павло знав, як важливо для християнина наполегливо просити про благодать для себе самого і для оточуючих. Усі ми покликані приносити свої потреби Богові, «Який хоче, шоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим 2,4).
Нам варто прислухатися до слів апостола народів, адже все частіше ми піддаємося спокусі применшувати свою потребу в Господі та Його силі; Часто ми взагалі забуваємо про Бога у своєму повсякденному житті, звертаючись до Нього лише в крайніх випадках. Але так не має бути.
Господь прагне, щоб ми приходили до Нього щодня і просили за своїх рідних і друзів: за здоров’я для них, за міцні родини, навіть за успішну здачу іспитів своїх дітей. Господь хоче, щоб ми приносили Йому кожне своє прохання із впевненістю в Його доброту.
Тому не допускаймо жодного дня без молитви за свого супутника життя, своїх дітей, родичів і друзів або настоятелів, тих, з ким живемо. Будемо також молитися за своїх ворогів і кривдників. Наша молитва не повинна бути вузькою, тож не забуваймо про всю парафію, про всю Церкву, наше місто, країну і цілий світ. Як Ісус Христос під час Таємної Вечері просив Свого Отця вести і захищати нас, так і ми покликані просити Бога про керівництво і захист кожного дня впродовж усього життя.
Будьте наполегливі
Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди і не падати духом… (Лк 18,1)
Що це за притча? Історія вдови, що наполегливо просила нечесного суддю захистити її. Врешті-решт, удова домоглася свого, але не тому, що суддя став справедливим, а тому, що його впертість була зламана наполегливістю жінки. Якщо навіть несправедливий суддя нарешті здався, то як можна сумніватися в Богові, досконалому і милосердному?! Звичайно ж, Він почує нас і відповість! Як сказав Христос: «А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до Нього день і ніч голосять?» (Лк 18,7). Тому будьте наполегливі. Будьте відважні і постійні у своїх проханнях. Не бійтеся бути настирними в своїх молитвах.
Прислухаймося до слів Христа: «Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов би до нього опівночі та й сказав би до нього: Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прибув до мене здороги, і я не маю, що йому дати, а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, — кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливості підведеться і дасть, скільки той потребує. Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять. Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять» (Лк 11,5-10).
Христос дав зрозуміти гранично ясно: Бог не схожий ні на нечесного суддю, ні на приятеля, котрий не хоче, щоб його зайвий раз турбували. Ні, Він праведний, добрий і співчутливий. Господь хоче, щоб настирною молитвою ми долали будь-які перешкоди гріха і невір’я на шляху до Його благословення
Коли можна зупинитися?
Френсіс Макнат за своє тридцятирічне служіння заступницькою молитвою став свідком безлічі дивних зцілень і навернень. Його тесть Джо не раз через тяжку хворобу перебував на волосині від смерті. Але Френсіс разом зі своєю дружиною Юдиф наполегливо молилися за нього, і щоразу хворому ставало легше. Це тривало впродовж десяти років, поки Джо не помер. Френсіс переконаний, що Джо прожив ці роки завдяки їхній постійній молитві за нього. Тому Френсіс переконує людей ніколи не залишати молитву про зцілення аж до моменту смерті, коли Господь забирає людину, щоб перебувати з нею у вічності.
У шістдесятирічного Боба протягом багатьох років були проблеми із серцем. Декілька років тому друзі з його парафії запропонували Бобу помолитися з ним за його зцілення. Він погодився, друзі поклали на нього руки і почали молитися. Молитва тривала не більше п’яти хвилин, але результати були вражаючими. Боб не тільки відчув Божу любов і любов друзів, але йому стало фізично краще. Тепер Боб просить друзів молитися з ним постійно. Він вірить, що молитва допомагає йому і тілесно, і духовно. Лікар Боба також підтверджує значне поліпшення роботи серця.
Якщо ви молитеся в якомусь конкретному намірі: про зцілення родича або друга, про врятування від аборту плоду, про роботу для себе, не зупиняйтеся, поки не зрозумієте, що Бог відповів на вашу молитву. Не впадайте у відчай, не допускайте думки, що ваші молитви маловартісні або неправильні. Продовжуйте, і ви побачите, як діє Господь. Можливо, Він не дасть вам саме того, чого ви очікували, але вірте, що Бог дасть вам те, що потрібно для спасіння душі.
«Угода» з Богом
У Книзі Буття описана історія про те, як Авраам намагався укласти угоду з Богом (див. Бут 18,16-33). Коли Бог відкрив Аврааму Свій задум знищити Содом, у якому люди погрузли в гріхах, Авраам відразу ж подумав про свого родича Лота, який жив там зі своєю дружиною і дочками. Намагаючись відвернути Божий гнів, Авраам запитав: «Ануж є в цьому місті п’ятдесят праведних? Чи справді їх погубиш і не простиш [місту] задля п’ятдесятьох праведних, що в ньому?» (18,24). Бог погодився залишити місто заради п’ятдесятьох праведників. Але Авраам хотів зробити для Лота все, що міг, і тому продовжував торгуватися з Богом. А якщо в Содомі знайдеться лише сорок праведників, тридцять, двадцять?.. Нарешті, Авраам зупинився на десятьох, і «угода» відбулася.
Бог не відповів на молитву Авраама саме так, як той просив, але Він дійсно зберіг життя Лотові та його дітям. «Згадав Бог про Авраама і вислав Лота споміж згарищ, як руйнував ті міста, що в них жив Лот» (Бут 19,29). Ця історія розповідає проте, що ми не завжди отримуємо від Бога таку відповідь, якої просили, але Господь, втілюючи в життя Свою волю,завжди чує наші молитви і зберігає нас у Своїх думках і в Своєму серці.
Не бійся укласти з Богом угоду. Відомі випадки, коли під час війни люди просили Бога про збереження життя, обіцяючи Йому щось натомість. Наприклад, один солдат термінової служби, доставлений у госпіталь з Афганістану з важким пораненням, пообіцяв Богові: якщо виживе, стане священиком. І ось вже більше десяти років він самовіддано служить своїй пастві. Можна наводити багато прикладів, коли Бог відповідає на нашу молитву, і тоді наше життя перетворюється, а ми готові зробити все, про що б Він не попросив.
Немає незначних прохань!
Силою заступницької молитви ми можемо доторкнутися до людей усього світу. Ми не повинні соромитися просити у Бога будь-що. Наші молитви, долаючи географічні, культурні і політичні перепони, приносять цілющий Божий доторк у життя зовсім різнихлюдей. Заступницька молитва наблизить нас до людей, які беруть участь у бойових діях, до дітей у материнському лоні, чиє життя перебуває в небезпеці. Ми зможемо допомогти своїм дітям і подбати про літніх батьків. Ми вплинемо на атмосферу в домі і на стосунки зчужілих друзів — і все це силою заступницької молитви. Для Бога немає незначних прохань, навіть якщо це прохання про місце для паркування на запруженій транспортом вулиці або про те, щоб не проспати на службу. Тільки будьте наполегливі. Ніколи не припиняйте просити свого Небесного Отця.
Перефразовані слова з Книги пророка Ісаї звучать як напучування для тих, хто молиться заступницькою молитвою: «На твоїх мурах Бог поставить сторожу. Ні вдень, ні вночі не повинні замовкати твої заступницькі молитви. Ви, що пригадуєте усе Господеві, нема для вас відпочинку! Не замовкайте, не замовкайте перед Господом. Не давайте собі ні хвилини відпочинку, не давайте також спокою і Господу. Моліться, поки Господь не відповість на всі ваші молитви і не зробить Свою Церкву славною на землі» (пор. Іс 62,6-7). Будьмо ж «сторожею» Господньою на землі!
Слово між нами 2009 №8(102)
