Головна / Історії, притчі / Притча: Які молитви чути на Небі?

Притча: Які молитви чути на Небі?

Притча: Які молитви чути на Небі? Давним-давно жив один святий старець, який багато молився і часто уболівав про гріхи людські. І дивним йому здавалося, чому це так буває, що люди в церкву ходять, Богу моляться, а живуть все так само погано.

«Господи, – думав він, – невже не чуєш Ти наших молитов? Ось люди постійно моляться, щоб жити їм в мирі й покаянні, і ніяк не можуть. Невже марнота їх молитва?»

Одного разу з цими думками він заснув. І здавалося йому, ніби світлий ангел, обійнявши крилом, підняв його високо-високо над землею.

Притча: Які молитви чути на Небі? Давним-давно жив один святий старець, який багато молився і часто уболівав про гріхи людські. І дивним йому здавалося, чому це так буває, що люди в церкву ходять, Богу моляться, а живуть все так само погано.

«Господи, – думав він, – невже не чуєш Ти наших молитов? Ось люди постійно моляться, щоб жити їм в мирі й покаянні, і ніяк не можуть. Невже марнота їх молитва?»

Одного разу з цими думками він заснув. І здавалося йому, ніби світлий ангел, обійнявши крилом, підняв його високо-високо над землею. У міру того як піднімалися вони вище і вище, все слабкішими і слабкішими ставали звуки, що доносилися з поверхні землі. Не чути було більше людських голосів, затихли пісні, крики, весь шум метушливого мирського життя. Лише деколи долітали звідкись гармонійні ніжні звуки, як звуки далекої лютні.

– Що це? – Запитав старець.
– Це святі молитви, – відповів ангел, – тільки вони чуються тут.
– Але чому так слабко звучать вони? Чому так мало цих звуків? Адже зараз весь народ молиться в храмі…?
Ангел глянув на нього, і скорботне було обличчя його.
– Ти хочеш знати? Дивись.
Далеко внизу виднівся великий храм. Чудесною силою розкрилися його зводи, і старець міг бачити все, що робилося всередині. Храм весь був сповнений народом.

На крилосі видно було великий хор. Священик у повному облаченні стояв у вівтарі. Йшла служба. Яка служба – сказати було неможливо, бо жодного звуку не було чутно.Видно було, як стояв на лівому крилосі дячок щось читав швидко-швидко, човгаючи і перебираючи губами, але слова туди, вгору, не долітали. На амвон поволі вийшов величезного зросту диякон, плавним жестом поправив своє пишне волосся, потім підняв орар, широко розкрив рот, і … ні звуку!

Регент роздавав ноти: хор готувався співати. «Вже хор-то, напевно, почую», – подумав старець. Регент стукнув камертоном по коліну, підніс його до вуха, витягнув руки і дав знак починати, але як і раніше панувала повна тиша. Дивитися було дивно: регент махав руками, притупував ногою, баси червоніли від натуги, тенори витягувалися на носках, високо піднімаючи голову, роти у всіх були відкриті, але співу не було.
«Що ж це таке?» – Подумав старець. Він перевів очі на тих, хто молиться. Їх було дуже багато, різного віку і положень: чоловіки і жінки, люди похилого віку і діти, купці і прості селяни. Всі вони хрестилися, кланялися, багато щось шепотіли, але нічого не було чутно. Вся церква була німа.

– Чому це? – Запитав старець.
– Спустимося, і ти побачиш і зрозумієш. – Сказав ангел.
Вони повільно, ніким не видимі спустилися в самий храм. Ошатно одягнена жінка стояла попереду всього натовпу і, мабуть, ретельно молилася. Ангел наблизився до неї і тихо торкнувся рукою. І раптом старець побачив її серце і почув її думки.

«Ах, ця противна почтмейстерша! – Думала вона. – Знову в новім капелюсі! Чоловік – п'яниця, діти – обшарпанці, а вона хизується! .. Бач вирядилась! .. »

Поруч стояв купець в хорошій суконній чумарці і задумливо дивився на іконостас.Ангел торкнувся його грудей, і перед старцем зараз же відкрилися його затаєні думки: «… Яка досада! Продешевив … Товару такого тепер нізащо не купиш! Не інакше як тисячу втратив, а може, й півтори … »

Далі виднівся молодий селянський хлопець. Він майже не молився, а весь час дивився наліво, де стояли жінки, червонів і переминався з ноги на ногу. Ангел доторкнувся до нього, і старець прочитав у його серці: «Ех, і хороша Дуняша! .. Усім взяла: і обличчям, і звичкою, і роботою … От би дружину таку! Піде чи ні?»

І багатьох торкався Ангел, і у всіх були подібні ж думки, порожні, пусті, життєві. Перед Богом стояли, але про Бога не думали. Тільки вдавали, що молилися.

– Тепер ти розумієш? – Запитав Ангел. – Такі молитви не доходять. Тому й здається, що всі вони точно німі.
У цю хвилину раптом боязкий дитячий голосок виразно промовив:
– Господи! Ти благ і милостивий … Врятуй, помилуй, зціли бідну маму! ..
У куточку на колінах, притиснувшись до стіни, стояв маленький хлопчик. В його очах блищали сльози. Він молився за свою хвору маму. Ангел доторкнувся до його грудей, і старець побачив дитяче серце. Там були скорбота і любов.
– Ось молитви, які чути! – Сказав ангел.

Джерело: http://kyrios.org.ua/literature/pritchi-ta-istoriyi/2870-pritcha-jaki-molitvi-chuti-na-nebi.html

Download PDF

Послання Богородиці, Цариці миру, через візіонерку Мір’яну Драгічевич-Солдо, 2 червня 2018 р.


“Дорогі діти! Закликаю вас у простоті серця прийняти Мої слова, які вам як Мати кажу, щоб ви пішли дорогою повного світла, чистоти, єдиної любові Мого Сина, людини і Бога.Одна радість, одне світло, неописанне людськими словами, проникне у вашу душу, мир і любов Мого Сина охоплять вас. Цього бажаю всім Своїм дітям. Тому ви, апостоли Моєї любові, ви, які вмієте любити й прощати, ви, які не судите, ви, яких Я підбадьорюю, будьте прикладом усім тим, котрі не йдуть дорогою світла та любові або з неї звернули. Своїм життям покажіть їм істину. Покажіть їм любов, бо любов долає всі труднощі, а всі Мої діти спраглі любові. Ваша єдність в любові є даром для Мого Сина й для Мене. Але, діти Мої, запам’ятайте, що любити – означає й бажати добра своєму ближньому та бажати навернення душі ближнього. Поки на вас дивлюся, зібраних навколо Мене, Моє Серце сумне, бо бачу так мало братської любові, милосердної любові. Діти Мої, Євхаристія, Мій Син живий посеред вас, Його слова допоможуть вам розуміти, бо Його слово є життям, Його слово дає дихання душі, Його слово дає пізнати любов.  Дорогі діти, знову вас прошу як Мати, Яка бажає добра своїм дітям: любіть своїх пастирів, моліться за них. Дякую вам.”
www.medjugorje.com.ua

Читайте також

Ветеран АТО: “Коли я повернувся з прощі до Люрду, мені наснився чернець і хвороба минула”

В спецпроекті “Гордість нації”  програми “Захристія” гостили Олександра Швецова – командира відділення 30-ї окремої Новоград-Волинської Рівненської …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *