Головна / Історії, притчі / Притча: Чернець і миловар

Притча: Чернець і миловар

Притча: Чернець і миловарДосить давно це було. Якось одним шляхом йшли разом чернець і миловар. Кожен у якихось своїх справах. Дорогою, зрозуміла річ, вони увесь час спілкувалися, розмовляючи про те та се.

– Який сенс і яка реальна користь від нашої християнської релігії? – раптом запитав свого попутника миловар. – Тільки ось подивися навкруги: скільки у світі тяжких страждань, кривавих війн та інших жахливих лихоліть і трагедій, усіляких злочинів, жорстокості, байдужості й брехні, ненависті і ворожнечі, злоби, розпусти і волаючої кривди. А також страшних хвороб, недугів і злиднів, усіляких утисків та гноблення тощо! Й, по суті, дуже й дуже мало допомагають тут усі ці століття й тисячоліття спізнання добра, правди й справедливості, що їх навчає людей наш Бог-Творець через Святе Письмо та науку Христової Церкви. У т.ч. високі й шляхетні ідеали Божих пророків та апостолів, а, до того ж, мудрість св. Отців Церкви та приклад богопосвяченого життя, скажімо, тієї ж Пресвятої Діви Марії, як і інших славнозвісних Господніх сподвижників, праведників і угодників.

Притча: Чернець і миловарДосить давно це було. Якось одним шляхом йшли разом чернець і миловар. Кожен у якихось своїх справах. Дорогою, зрозуміла річ, вони увесь час спілкувалися, розмовляючи про те та се.

– Який сенс і яка реальна користь від нашої християнської релігії? – раптом запитав свого попутника миловар. – Тільки ось подивися навкруги: скільки у світі тяжких страждань, кривавих війн та інших жахливих лихоліть і трагедій, усіляких злочинів, жорстокості, байдужості й брехні, ненависті і ворожнечі, злоби, розпусти і волаючої кривди. А також страшних хвороб, недугів і злиднів, усіляких утисків та гноблення тощо! Й, по суті, дуже й дуже мало допомагають тут усі ці століття й тисячоліття спізнання добра, правди й справедливості, що їх навчає людей наш Бог-Творець через Святе Письмо та науку Христової Церкви. У т.ч. високі й шляхетні ідеали Божих пророків та апостолів, а, до того ж, мудрість св. Отців Церкви та приклад богопосвяченого життя, скажімо, тієї ж Пресвятої Діви Марії, як і інших славнозвісних Господніх сподвижників, праведників і угодників. І навіть неперевершений, – продовжував він, – взірець, включаючи і неймовірні, причому – всуціль добровільно прийняті на Себе – тортури й муки та Хресну смерть Самого Сина Божого і нашого Спасителя Ісуса Христа заради відкуплення й прощення та звільнення людства від усіх його гріхів і провин, переступів, вад та немочей, фактично не змогли щось суттєво, кардинально змінити у цьому плані. Так от, якщо наша віра насправді істинна, рятівна й досконала, а тому, як я собі міркую, неодмінно мала б докорінно покращувати і уздоровлювати, преображувати та освячувати всіх і вся довкола, то чому все так погано, чорно й огидно?

Монах уважно споглянув на свого співрозмовника, проте наразі нічого конкретно не відповів. Йдуть вони далі та от бачать таку картину:  сидить дитина у стічній канаві й собі бавиться. Уся брудна, перемазана тим болотом. Й отут чернець і промовив:

– Ану подивись на оце дитя. Ти ось кажеш, що мило людей від бруду відмиває, очищує. А воно, дитя, бачиш:  усе погрузло у тому смердючому бруді – аж по самі вуха. Що толку й користі з того мила? Його в світі хоч греблю гати, а ця дитина залишається геть брудною. А тому я й питаю тебе: чи так уже і допомагає оте мило?

– Одначе, брате-отче, – заперечив миловар, – ніяк не в змозі помогти мило, якщо ним не користуватися.

– І ти тут маєш повну й цілковиту рацію! – Пожвавився монах. –  Так само і з нашою – дійсно правдивою, спасаючою і зцілюючою душі й тіла людей вірою. Себто, вона навряд чи може якось та чимось зарадити, якщо – всі та кожен з тих чоловіків і жінок, котрі позиціонують себе, як християни, – її активно не ісповідатимуть, не практикуватимуть. Всюди, повсякчас і щодень. Й отак – усе своє життя!

Й от і Слово Боже –  і якраз саме з цього приводу – наголошує й каже до нас, Христових учнів і послідовників, що наша – навіть, здавалося б, бездоганна «віра – коли не має діл, – і, найперше, справжньої та дієвої любові й милосердя – сама по собі мертва» (Як.2:17). Мертва, тобто – по суті і змісту – даремна й марна.

Лев Овштейн, Християнський публіцист (Київ)

Джерело: http://kyrios.org.ua/literature/pritchi-ta-istoriyi/3169-pritcha-chernets-i-milovar.html

Читайте також

Ветеран АТО: “Коли я повернувся з прощі до Люрду, мені наснився чернець і хвороба минула”

В спецпроекті “Гордість нації”  програми “Захристія” гостили Олександра Швецова – командира відділення 30-ї окремої Новоград-Волинської Рівненської …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *