Настало літо, закінчений університет, попереду робота в успішній компанії та можливість відповісти на спокуси цього світу. Зміни в гірший бік не змусили себе довго чекати. Але Бог мене оберігав. Незважаючи на початок мого дорослого життя і всі спокуси цього світу, я почала шукати можливість поїхати в Меджуґор’є. Думаючи про паломництво, розуміла, що можу повернутися іншою, тому відчувала внутрішній опір. Я пам’ятала, як боляче було, коли розривала зв’язки з Церквою, навіщо ж знову мені повертатися? Але я сказала своє “так» і віддала все в руки Бога і Богородиці … Сама як слід не молилася про цю поїздку, а просто чекала, чи відбудеться взагалі що-небудь. Свої християнські книги, медальйони та інші предмети духовного змісту я пожертвувала Церкві, а на моєму банківському рахунку було, здається, всього близько 20 євро.
Я хотіла служити в Меджуґор’ї, і це було цілком можливо, але там мені не було де жити. Написала до молитовної спільноти “Світло Марії» в Меджуґор’є, щоб дізнатися, чи можна пожити у них, але всі місця були зайняті аж до вересня. Мене втішила обіцянка спільноти молитися про моє покликання і про те, щоб Бог відкрив Свій задум щодо мене. Через два тижні я мала вийти на роботу. За день до цього я приїхала в студентський гуртожиток, але цей ранок почався для мене з неприємної звістки – я дізналася, що “викинута» звідти. Все-таки я взяла себе в руки і пішла на роботу. Весь день доводилося приховувати свої переживання. Було боляче не від самого факту, що мене просто “викинули», а від того, яким чином мені це повідомили. Того дня у нас із колегами починалися зйомки в павільйоні Вищої Школи Бізнесу. Я зібралася з духом і почала готувати приміщення для роботи. Як же я була здивована, виявивши там образ Гваделупської Божої Матері поруч із великою дерев’яною моделлю літака! Я була вражена – що в такому приміщенні робить Богородиця? Але в той же час я відчула радість – Богородиця зі мною. А ввечері до мене на електронну пошту надійшов лист із Північної Америки, в якому говорилося, що Богородиця (так, Богородиця!) мені “подарувала» квартиру в Меджуґор’ї до вересня. Можна їхати і почати служіння. Я відчула глибоку радість і впевненість у тому, що мені необхідно бути там.
Усе вирішено – їду. Я хотіла приєднатися до групи паломників, що їхали в Меджуґор’є на автобусі, але, отримавши відмову, була змушена купити квиток на літак (якби не допомога Богородиці, я б не змогла собі цього дозволити). У Меджуґор’є я летіла через Стамбул над Україною. Це було 17 липня. Після обіду, отримавши повідомлення про збитий малайзійський літак, я вперше усвідомила, наскільки серйозне те, що відбувається в Україні.
По приїзді все було спокійно, тільки моє серце було закрите. Я не відчувала нічого особливого, навіть тієї радості і відчуття, що я у себе вдома, які відчувала обидва попередні рази, коли була в Меджуґор’ї. Зміни в моєму серці відбувалися дуже повільно, мені було нелегко знову відкрити його. Тільки через кілька тижнів під час об’явлення Богородиці я відчула бажання піти на сповідь, чого не робила вже цілий рік. Перед сповіддю я зайшла в храм помолитися. Я зволікала, але відчувала, що Богородиця буквально бере мене за руку і веде на сповідь. Це було звільненням. Тому, що мені довелося пережити, можна присвятити окреме свідчення. Немов чиєюсь рукою з моїх плечей було знято важкий тягар. На сповіді священик дозволив мені говорити, звертаючись прямо до Ісуса. Внутрішньо оплакуючи свої гріхи, я склала їх всі до підніжжя Хреста. Ця сповідь зробила чудо – я відчула фізичну легкість. Мій тягар буквально зник. Мені здавалося, що ця легкість прийшла до мене лише на один вечір, але я відчувала її ще протягом довгого часу. Вона була справжня. Описати, що я відчувала, неможливо.
Наближався вересень, і нарешті з’явилася можливість пожити протягом 2 тижнів у молитовній спільноті “Світло Марії». Прийшовши перший раз у гості, я увійшла в гостьову кімнату, де на великому образі біля стіни мене вже чекала Вона – Гваделупська Божа Матір … Озираючись назад, розумію, що це був мій шлях, яким мене вела Марія. Вона привела мене не тільки до внутрішнього звільнення, але й у спільноту. Я чекала цього 3 роки.
Христина, Латвія
Джерело: http://medjugorje.com.ua/news/1021-ce-buv-miy-shlyakh-yakym-mene-vela-mariya.html
Головне щиро вірити і молитися!
Слава Ісусу Христу!Пишу до Вас,щоб розказати свою історію зцілення і отримані ласки.Я була захворіла тяжко і зайшла в одну з церков помолитися і мені сестриця що там служила розказала про св.Філомену що вона її оздоровила і зробилося чудо і вона стала здоровою хоча лікарі надії не давали,тоді я купила там іконку святої Філомени її пояс і миро і вервичку до цієї святої і почала молитися спочатку пояс я носила на руці і коли я його зняла на другий день у ночі перед ранком мені наснилася св.Філомена що сказала мені у сні:”Лише не скидай шнурочок(тобто пояс святої)” я зразу після цих слів проснулася і не скидала пояс св.Філомени і ношу до цих пір.
Другий сон пізніше приснився мені що якби свято і я лізу на дуже стрімку гору і ніяк не можу вилізти і тут на самій горі вгорі молода дівчина подає мені свою руку і я вилажу на гору(це була св.Філомена) і не задовго після цього сну до мене дзвонять і пропонують роботу(я просила у молитві коли молилася на вервиці до св.Філомени щоб дала мені добру роботу бо була безробітня), сталося чудо я пішла на роботу така яка мені подобається(я в інтернеті на спеціальнім сайті про роботу заповнила була свою анкету про те що шукаю роботу і все до мене самі подзвонили і запропонували роботу хіба це не Чудо зразу після сну через пару днів)я дуже вдячна св.Філомені за отримані ласки.(і ще я б хотіла сказати що з 2017 року я вступила і є членом Живої Вервиці до св.Філомени і після того моє життя змінилося мені сталися снитися віщі сни(до того як стати членом Живої Вервиці я довго думала чи вступати чи ні але мені приснився перед тим віщий сон вервиця чорна з червоним кольором і священник і я зрозуміла що це знак від Бога що треба вступати і стати членом Живої Вервиці і молитися до св.Філомени).
і ще я хочу розкзати коли я тяжко хворіла я з своєю сімєю поїхали на святу земля до Зарваниці і дуже просила Бога щоб я одужала і зразу після того як я приїхала до дому вночі перед ранком на другий день мені сниться сон що до мене гарний приємний чоловічий голос говоритьі:”Ти вже здорова” і рана як ще не повністю загоїлася струпочок на ній” і після цього я проснулася вранці від сну вже зовсім другою людиною здоровою і вже хотіла щось робити і не думати про свою хворобу(перед тим як преснився цей сон я молилася девятницю до Ісуса у безнадійних обставинах і на зцілення я щиро вірила і покладала останню надію що мені Ісус допоможе і так сталося коли я останній день домолилася- мені приснився цей сон).Я обіцяла Богові коли я стану здорова я розкажу про свої віщі сни які мені снилися всім і напишу,якщо в Бого сильно і щиро вірити і щиро молитися мати на Бога останню надію на виздоровлення то з Богом все можливе для Бога нічого неможливого немає треба Тільки Вірити і Молитися.
Цього року мені на свято Введення у Храм Діви Марї(4-го грудня приснився сон що я Виступаю на публіці і розказую що шнурочок(тобто пояс святої Філомени) дуже помічний і мені допоміг виздоровити .А на 12-те лютого цього року мені снився сон що я мащуся святим миром,я думаю це знак що треба маститися і далі.
Після цих усіх снуів я точно зрозуміла що я обов’язково мушу розказати про свої віщі сни,я знаю Бог є і він всім допомагає ми можемо через святих св.Філомену(і інших святих) випрошувати собі здоров’я чи ще якісь прохання,молитися до Ісуса чи до інших святих щира молитва робить дива головне вірити ,у Бога не має нічого не можливого!(у мене є ще миро св.Філомени яким я мащуся і каблучка яка мені дуже допомагає (вервичка) я молюся до Ісуса на ній і ношу на руці і не знімаю).ГОЛОВНЕ ВІРИТИ І ЩИРО МОЛИТИСЯ,ДАВАТИ ПОЖЕРТВУ БІДНИМ ЛЮДЯМ!!!