понеділок , 21 Серпень 2017
uaenplru

НЕОБХІДНІСТЬ НАБОЖЕНСТВА ДО ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ

image

  • Визнаю разом з Церквою, що Марія, будучи лише створінням, яке вийшло з рук Всевишнього, в порівнянні з Його нескінченною Величчю менша за атом, взагалі ніщо, бо тільки Бог один є Тим, ким є (Вих. 3, 14) відтак Всевишній, завжди незалежний й самодостатній, не потребував й до цих пір не потребує для виконання Своїх намірів і для об’явлення Своєї слави Матері Божої. Достатньо Йому лише захотіти, щоб все здійснити.

Аж до кінця віків

  • Оцінивши справжній стан речей, голосимо, що Бог від часу, коли створив Пресвяту Діву, через Неї почав і закінчив найбільші Свої діла. Отже, мусимо вірити, що не змінить вже Він Свого поступу аж до кінця віків, бо є Богом незмінним у Своїх відчуттях і діяннях.

Бог забажав звершити Своє втілення за посередництвом Марії

  • Бог Отець дав світові Свого Єдинородного Сина через Марію. У зітханнях патріархів, у благаннях пророків і Святих Старого Завіту упродовж чотирьох тисячоліть вчуваємо тугу за тим скарбом. Одна тільки Марія вислухала Його й знайшла ласку в Бога силою Своїх молитов і Своїм благородством. Святий Августин розповідає, що світ не був гідний отримати Сина безпосередньо з рук Отця; Бог дав Його Марії, аби світ отримав Його через Неї. Син Божий став чоловіком задля нашого спасіння, але в Марії і через Марію. Бог Дух Святий створив Ісуса Христа в Марії, проте перед тим не забув попросити Її згоди за посередництвом одного з вірних слуг Свого Двору.

Вчинив так, що могла породити

  • Бог Отець наділив Марію плідністю, доступною тільки непорочному створінню, аби зробити Її здатною народити Сина.

Дивна і незбагненна залежність Бога

  • Бог Син вступив до Її дівичого лона, як новий Адам до свого земного раю, щоби у ньому оселитися і в укритті здійснити чуда ласки. Замкнутий в Її лоні, Бог Чоловік знайшов повноту свободи. Його міць виявилася у тому, що дав можливість виносити Себе Діві. Знайшов Він Свою славу і славу Отця, укрившись від усякого земного створіння, щоб об’явитися лишень Марії. Прославив Свою незалежність і Велич через залежність  від тієї найвдячнішої Діви Своїм Воплоченням, Народженням, Жертвою у святині, Своїм тридцятилітнім укритим життям, і  навіть Своєю смертю, при якій Вона була присутня, щоб міг з’єднатися з Нею в жертві Отцю Предвічному, як колись Ісаак був жертвуваний за дозволом Авраама згідно з волею Божою. Марія кормила Своїм молоком Бога Воплоченого, живила Його, пеленала, виховувала, аж, врешті, принесла Його я жертву за нас. О, чудна і незбагненна залежність Бога, котру Дух Святим не міг применшити в Євангелії, бо ж приховав від нас майже всі ті дивні справи, які та Воплочена Мудрість в Її житті сповнила, коли хотів, щоб пізнали Її вартість і славу безконечну. Через відданість Своїй Матері протягом тридцяти років Ісус Христос більше приніс слави Отцю, аніж коли б через здійснення найбільших чуд навернув би цілий світ. Як же ж піднесено прославляємо, почитаємо Бога, коли для того, аби сподобатись Йому, віддаємося Марії за прикладом Ісуса Христа, нашого єдиного ідеалу!

Його чудеса здійснюються за посередництвом Марії

  • Придивімось зблизька до інших сторін життя Христа й переконаємось, що Він Свою чудотворну діяльність також захотів почати через Марію. Словами Марії освятив Він Св. Івана в лоні його матері, Св. Єлизавети. Ледве промовила, й Іван став освяченим. Це Його перше чудо ласки. На Її покірне прохання на святі в Кані Галилейській перемінив воду на вино. Це Його перше очевидне чудо. Чудеса Його, розпочаті через Марію, множились далі за Її посередництвом і через Неї продовжуватимуться аж до кінця віків.

Тим діяльніші й могутніші діла, які формують у тій душі Ісуса

  • Бог Дух Святий, будучи неплідним, тобто таким, що не дає початку будь-якій іншій Божій Особі, став плідним через Марію, з якою обручився. З Нею і в Ній створив Бога Воплоченого і протягом усього часу аж до кінця світу утверджує вибраних, а також члени того Тіла, улюбленою Головою якого є Христос. Чим повніше в якійсь душі віднаходить Марію, Свою улюблену й нерозлучну Обручницю, тим дієвіше й могутніше ділає, формуючи в тій душі Ісуса Христа, а душу – в Ісусі Христі.

Таємниця ласки

  • Не маємо наміру стверджувати, ніби Пресвята Діва уділила Св. Духові плідність, якою не володів; коли ж, будучи Богом, має Він плідність і здатність створення на рівні з Отцем і Сином, хоча не виражає її належним чином, адже не дає по­чатку жодній Особі Божій. Хочемо ж сказати, що Св. Дух, за посередництвом Пресвятої Діви, виявив Свою плідність, формуючи в Ній і через Неї Ісуса Христа та Його члени. Ось таємниця ласки, невідома навіть вченим і найбільш оду­хотвореним з-посеред християн. Бог хоче послуговуватись Марією в освяченні душ 22. Способу, який Три Особи Найсвятішої Трійці обрали при Воплоченні і першому приході Ісуса Христа, дотримуються й надалі, кожного дня у лоні Святої Церкви і зберігатимуть його аж до останнього приходу Христа-Царя.

Все, що прекрасне, вражаюче, виняткове й цінне

  • Бог Отець зібрав усі води і назвав їх “морем”. Створив також вмістилище усіх Своїх ласк, які назвав Марією. Бог володіє найвищим скарбом, скарбницею дуже багатою, в якій склав усе, що найкраще, вражаюче, рідкісне й цінне, поєднане з власним Сином. Тим великим скарбом є ніхто інший, як | Марія, названа Святими “скарбом Всевишнього”, котрим збагачуються всі люди.

Ніжно й щедро

  • Бог Син заповів Своїй Матері все, що здобув Своїм життям і смертю: Свої нескінченні заслуги й незвичайні чесноти і зробив Її сховком усього, що отримав у спадок від Отця. Через Неї дає Він Своїм послідовникам можливість брати участь у Своїх заслугах, через Неї уділяє Свої чесноти та роздає ласки. Марія є Його потаємним каналом, початком, через який ніжно й щедро пропливає струмок Його милосердя.

Через Її дівичі руки

  • Бог Дух Святий уділив Марії, Своїй вірній Обручниці невимовні дари, обираючи Її дарохранильницею Своїх дібр, завдяки чому тільки Вона одна розподіляє усі ласки і дари кому захоче, скільки захоче, як захоче та коли захоче; вірні не отримують жодного небесного дару, який не пройшов би через Її дівичі руки, бо за волею Божою, ми все маємо через Марію. Так залишилась збагаченою, возвеличеною та пошанованою Всевишнім Та, котра протягом усього Свого життя прагнула бути вбогою, укритою й приниженою… Так вважає Св. Церква, а з нею Отці Церкви.

Проста віра

  • Коли б промовляв до умів зарозумілих, учених, зумів би все те, що сказано простими словами, довести на основі Св. Письма і думок Отців Церкви, додаючи незаперечні аргументи, які опрацював отець Пуаре (1584-1637) у своїй “Потрійній Короні Пресвятої Діви”. Позаяк промовляю насамперед до простих і вбогих, котрі більше сповнені доброю волею і живою вірою, ніж учені мужі, тому наполягаю на простому поданні, не вдаюся до вживання цитат, яких би не зрозуміли, однак не забуваю їх зовсім

Не суперечить ніколи проханню Своєї Матері

  • Оскільки ласка вдосконалює природу, а слава удосконалює ласку, тому очевидно, що Христос як на землі, так і на Небі залишається надалі Сином Марії, а отже зберігає покірність і послух найдосконалішого Сина перед найкращою з усіх матерів. Але в цій залежності не побачимо якесь при- ниження, чи якусь недосконалість Ісуса Христа. Адже ж Марія, стоячи безконечно нижче від Свого Сина, який є Богом, не розпоряджається Ним, як земна матір, котра дає накази під- I владній дитині. Марія, пронизана ласкою та хвалою, перемінююча в Господі всіх Святих, не просить нічого, нічого не вимагає й нічого не робить, щоб суперечило предвічній та незмінній Божій волі. Отож, коли в писаннях Св. Бернарда, Бернардина, Бонавентури та ін. читаємо, що як у Небі, так і на землі усе, навіть Сам Бог, підвладні Пресвятій Діві, цим хочуть вони сказати, що міць, яку Бог Їй уділив, така велика, що, здається, ніби посідає Вона владу рівну Божій, а Її молитви та прохання мають надзвичайну силу в Бога, який не суперечить ніколи проханню Своєї улюбленої Матері, бо Вона завжди покірна й  згідна з Його волею. Якщо Мойсей зумів силою своєї молитви вгамувати Божий гнів на ізраїльтян найвищого і нескінченно милосердного Господа, тим паче слід очікувати ласки від молитви покірної Марії, достойної Матері Божої, могутнішої у Його Величі, аніж молитви та заступництво усіх Ангелів і Святих неба й землі?

Вірна супутниця Божої величі та перемог

  • Марія наказує в Небі ангелам і благословенним. У нагороду за Її безмежну покору, Бог доручив їй владу й місію розподілу між Святими тронів, звільнених ангелами-відступниками, причиною зневіри котрих стала гордість. Такою є воля Всевишнього, який підіймає вгору смиренних (Лк. 1, 52), щоб \ небеса, земля та пекло підкорилися охоче наказам покірної Марії, котру Бог вчинив Володаркою Неба й землі, оборонницею Своїх заступництв, скарбницею Своїх багатств, дарохранильницею ласк, виконавицею великих чудес, перетворювачем роду людського, посередницею людей, поборницею Своїх ворогів та вірною супутницею Божої величі й перемог.

Виховання дітей за допомогою Марії

  • Бог Отець аж до кінця світу хоче виховувати дітей за допомогою Марії і звертається до Неї зі словами: “У Якові будь Твоя оселя” (Сир. 24, 8), тобто сформуй Собі постійний притулок й столицю в Моїх дітях і вибраних, що їх уособлює Яків, а не в синах сатани, для яких взірцем став Ісав.

Справжні Божі діти

  • Як у світі природньому, тілесному дитина має батька й матір, так у світі надприродньому, духовному маємо Батька, – яким є Сам Бог, і Матір — Марію. Усі справжні діти Божі й вибрані мають Бога за батька і Марію за матір; а хто не має Марії за матір, той не має Бога за батька. І тому ті, хто буде осудженим, як-от: єретики, сектанти і т.д., котрі ненавидять Пресвяту Діву Марію або ставляться до Неї з погордою чи байдужістю, хоча тим й хизуються, не мають ані Бога за батька, ані Марії за матір. Адже коли б мали Богородицю за матір, любили б Її та шанували так, як справжнє добре дитя любить й шанує матір, котра дала йому життя. Найнадійніший спосіб, за допомогою якого можна відрізнити відступників, сповідників хибних наук, людей, котрі відійшли від Бога, від вибраних, полягає в тому, що єретики й відкинені почувають до Пресвятої Матері тільки погорду й байдужість, намагаючись словом і вчинками применшити культ та любов до Неї. І роблять це як відкрито, так і приховано, нерідко прикриваючись благородними намірами. Бог Отець не звелів Марії в них закладати Своє житло, адже вони – зі свити Ісава.

Як їхня матір

  • Бог Син прагне формуватися і щоденно втілюватись через Свою улюблену Матір, промовляючи до Неї: “…твоя спадщина будь в Ізраїлі” (Сир. 24, 8). Це рівносильне тому, коли б сказав Їй: “Отець Мій дав Мені у спадок усі народи землі, усіх добрих та злих людей, вибраних і відкинених. Одними покерую золотою паличкою, іншими – паличкою залізною. Для одних буду батьком та заступником, для інших – справедливим месником, а для усіх – суддею. Ти ж, Матір улюблена, владарюватимеш лише у вибраних, представлених через Ізраїль. Як їхня добра матір, Ти їх породиш, вигодуєш, виховаєш; як їхня Володарка, ними розпоряджатимешся й керуватимеш, їх боронитимеш.”

Голова і члени народжені однією матір’ю

  • “І цей, і той там народився”, – каже Св. Дух (Пс. 87, 5). Згідно із тлумаченням деяких Отців Церкви, першою людиною, народженою Марією, є Богочоловік, наш Ісус Христос; другою була звичайна людина, усиновлена дитина Бога і Марії. Позаяк Ісус Христос, Голова людства, народився з Марії, то вибрані, будучи членами тієї Голови, мусять, безперечно, теж з Неї народитись. Адже жодна матір не народжує голови без членів, як і членів без голови. Інакше сталося б чудо в природі. У світі ласки голова та члени родяться від однієї матері. Коли б якийсь член Містичного Христового] Тіла народився б від іншої матері, а не від Марії, котра народила Голову, то не був би він вибраним ані членом Містичного Христа, але чудовиськом у світі ласки.

“Знову в муках вас народжую”

  • Оскільки Ісус тепер, як і колись, є плодом Марії, а Небо і земля впродовж тисячоліть щодня повторюють: “І благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Христа” то не виникає сумніву, що Ісус Христос — плід і діло Марії для і кожної окремої людини, яка Йому належить, так і для всього! світу загалом. Відтак будь-який вірний, маючи в своєму серці Ісуса, може упевнено сказати: “Велика подяка Марії; усе, що маю, – це Її витвір, діло і плід, без Неї не мав би цього! А слова, які Св. Павло виголошує щодо себе, видаються ще доречнішими стосовно Неї: “О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас!” (Гал. 19). Святий Августин, застерігаючи себе і всіх, говорить, що вибрані, щоб спромогтися уподібнитись до образу Сина Божого, перебувають у цьому світі укриті в лоні Пресвятої Діви, там вони у безпеці, нагодовані, доглянуті, там вони зростають під опікою тієї доброї Матері аж до миті, коли Вона їх народить для вічної слави після смерті, миті, що є справжнії! днем народження, саме так Церква називає день смерті праведних. О таємниця ласки, невідома відкиненим, і так мало знана вибраними!

Відтворюйся в Моїх вибраних

  • Бог Дух Святий прагне в Ній і через Неї просвітити вибраних, а тому каже до Неї: “Кохана моя Улюбленице, між вибраними Моїми пусти коріння” (Проп. 24, 13)усіх Твоїх чеснот, щоб збільшувались вони з чесноти до чесноти, з ласки до ласки. Таку велику пристрасть знайшов в Тобі, коли жила на землі, вправляючись в найблагородніших чеснотах, що прагну Тебе знову і знову віднаходити на землі, хоча ти й надалі перебуваєш у Небі. Відкривайся так в Моїх вибраних, щоб в них із замилуванням помічав коріння Твоєї незламної віри, благородної молитви, полум’яної любові, рішучої надії й усіх чеснот. Ти будеш завжди Моєю Улюбленицею, такою ж вірною, чистою і плідною, як і колись. Нехай тоді Твоя віра дає Мені вірних, Твоя непорочність — дів, а плідність Твоя – вибраних, які будуть для Мене святинею.

Тільки Вона, Діва, незвичайна й чудотворна

  • Щойно Марія пустить коріння в якусь душу, творяться в ній чудні ласки. Так Вона одна здатна вчинити, позаяк лише Вона є Дівою, що не має Собі рівних в чистоті і плідності. Разом зі Св. Духом Марія звершила найбільше чудо, яке коли-небудь існувало й існуватиме: Богочоловіка. Вона здійснить інші великі діяння, котрі виявляться в останні часи: сформувати й виховати великих Святих, що з’являться при кінці світу, належить Їй, адже тільки Вона, Діва незвичайна й чудотворна, здатна разом зі Св. Духом здійснювати речі особливі та незвичайні.

Благодать, уділена душі, залежить від її здатності прийняти Марію

  • Щойно Св. Дух, Її Наречений, знаходить Її в якійсь душі, наближається до неї, вступає в неї, обдаровує її з такою щедрістю, з якою та душа приймає Його Наречену. І одна з основних причин, чому Св. Дух не творить в душах дивовижних чудес, полягає у тому, що не знаходить Він у них достатньої єдності зі Своєю вірною Нареченою. Кажу: вірна Наречена, бо відколи та Любов Отця і Сина пошлюбувала Марію, аби витворити Ісуса Христа – Голову вибраних і та Ісуса Христа у вибраних, ніколи Вона не зрікалася її, оскільки була завжди вірною й плідною.

Марія – Цариця сердець

  • З того, що було сказано, випливає, що Марія отримала від Бога велику владу над вибраними душами. Однак не могла б Вона звести в них Собі оселі, як звелів їй Бог Отець, створим їх, вигодувати і, як матір, народити для життя вічного, володіти ними, як Своїм спадком і майном, утверджувати їх в Христі і Христа в них, запускати в їхні серця коріння Своїх чеснот, бути вірною супутницею Св. Духа у всіх ділах Його ласки – не могла б Вона те все здійснити, якщо б не було дано Їй право владарювати над їхніми душами особливою силою ласки Всевишнього, котрий, давши Її право влади над Сином Своїм Єдинородним, наділив Її такою ж владою над Своїми дітьми усиновленими, і не лише щодо тіла, — було б це не так суттєво, і але й стосовно душі.

Цариця сердець

  • Оскільки Ісус Христос є Цар Неба й землі на правах справжнього володаря і переможця, то Марія ж стала Царицею Неба й землі через ласку. Таким чином царство Ісуса Христа поширюється передусім всередині, в серці людини, як сказано у Святому Письмі: “Царство Боже є між вами” (Лк. 17, 21). Отже, і Царство Пречистої Діви знайде своє місце всередині людини, тобто в її душі. Ось чому буває Вона разом зі Своїм Сином звеличена душею більше, ніж в усіх чудах сотворених. Можемо її разом зі Святими називати Царицею сердець.

Марія потрібна людям для досягнення кінцевої мети

  • Позаяк Марія потрібна Богові, бо, як було сказано такою була Його воля, можемо зробити висновок, Вона тим паче необхідна людям для осягнення ними вічного спасіння. Відтак не слід ототожнювати набоженство до Пречистої Діви з набоженством до Святих, мовби було воно необов’язкове або надобов’язкове.

Незаперечна ознака вибраності

  • Вчений та побожний о.Суарез із Товариства Ісуса, обізнаний зі Св. Письмом, й богобоязний Юстус Ліпсіус, доктор з Лювена, незаперечно довели, опираючись на вчення Отців Церкви, особливо Св. Августина, Св. Єфрема з Едеса, Св. Кирила Єрусалимського, Св. Германа з Константинополя, Св. Івана Дамаскина, Св. Анзельма, Св. Бернарда, Св. Бернардина, Св. Томи та Св. Бонавентури, що набоженство до Пречистої Діви обов’язкове для спасіння. Якщо хтось не відчуває до Неї любові й шани — це безумовний знак прокляття, що пізнали на собі Еколампадіїта декілька інших відступників, натомість щире й цілковите віддання себе їй – вірна ознака вибраності.

Знаряддя спасіння Бог дає тим, яких хоче спасти

  • Про це свідчать герої та слова Старого Завіту, під­тверджують свідчення й приклади Святих, також цього навчають й доводять розум і досвід . Навіть сатана та його прибічники силою правди, наперекір власній волі змушені були визнати це. Зі всіх висловлювань, ціллю яких було доведення тієї правди, наводимо лише одне: “Тобі бути відданим, о Свята Діво, стати знаряддям спасіння, даним Богом тим, яких хоче спасти!” (Іван Дамаскин).

Щоби потрапити до Неба

  • Міг би тут навести декілька прикладів, які свідчать про правдивість тих слів. В хроніках Св. Франциска розповідається, як він побачив у візіях велику драбину, яка здіймалася аж до Неба, на кінці якої стояла Пречиста Діва; отож слід підійматися по цій драбині, аби потрапити до Неба. В хроніках Св. Домініка, засвідчено випадок, що трапився поблизу Каркассони з нещасним єретиком, обплутаним 15-ма тисячами дияволів. Св. Домінік виголошував проповідь про Вервицю і ці дияволи, засоромлені, підкоряючись велінню, даному їм Пресвятою Дівою, змушені були визнати слушність тих декількох переконливих, великих та незаперечних правд, що стосуються набоженства до Матері Божої. Цю достовірну розповідь, у якій йдеться про похвали, висловлені наперекір волі сатани на тему набоженства до Пресвятої Діви, неможливо читати без хвилювання чи радості.

Набоженство до Пресвятої Діви — найнеобхідніше покликаним до виняткової досконалості

  • Якщо набоженство до Пресвятої Діви потрібне всім без винятку, щоб здобути спасіння, то конечно необхідним є воно для покликаних до особливої досконалості. А тому я не вірю, що хтось міг злучитися з Господом Богом і осягнути  досконалу вірність Св. Духові без великого з’єднання з Пресвятою Дівою та без цілковитої залежності від Її допомоги.

Єдина скарбниця та єдина дарохранильниця

  • “Тільки Марія знайшла ласку в Бога” (Лк. 1, 30) без допомоги жодного людського створіння. Усі ті, хто після Марії здобули ласку в Бога, отримали її через Неї, і тільки з Її допомогою знайдуть ласку ті, які ще прийдуть. Архангел Гавриїл так привітав Її: “Радуйся, благодатна, Господь зТобою” (Лк. І, 28);й наповнилась Вона щедро ласкою, коли Св. Дух, зійшовши на Неї, огорнув Її Своєю Величчю. Цей щедрий дар Марія примножувала щоднини, щохвилини, осягнувши, врешті, безмірний та незбагненний ступінь ласки. Всевишній учинив Її скарбницею Своїх багатств та єдиною дарохранительницею Своїх ласк, щоб на Свій розсуд облагороднювала, підносила й збагачувала, скеровуючи вибраних на дорогу, яка простує до Неба, щоб вела, кого забажає, І наперекір усім труднощам через вузьку браму життя; наділяла владою, короною і царським престолом. Ісус — плід і Син Марії, а Марія – правдиве дерево, на якому дозріває плід, й справжня Матір, що народжує Ісуса Христа.

Земля непорочна й благословенна

  • Бог тільки Марії вручив ключ від пивниць настояного вина Божої Любові, Їй одній дав можливість підійматися на найвищі вершини досконалості і втаємничувати в них інших. Одна тільки Марія відчиняє знедоленим дітям віроломної Єви ворота земного раю, аби у ньому споглядали Бога, знайшли надійний сховок від ворогів і, не боячись смерті, могли споживати добірний плід дерева життя й добрі та злі вістки, п’ючи жадібно божественні води, бризгаючи щедро з вдячного фонтану ласк. Можна сказати, що Вона Сама, будучи тим земним раєм, землею непорочною й благословенною, з якої було вигнано Адама і Єву, воліє краще приймати в себе тільки гих і те, яких вибирає, аби вести їх до святості.

Найревніші в молитві до Марії

  • Усі могутні цього світу (використаймо за Св. Бер- нардом вислів Св. Духа (Пс. 45,13) з мольбами падатимуть перед лицем Твоїм, від віку до віку, особливо при кінці світу. Найбільші Святі, душі сповнені ласки і чистоти, будуть найстараннішими в молитві до Марії, пам’ятаючи завжди про Її присутність, маючи Її за найдосконаліший взірець, що його можуть наслідувати й відчувати могутню поміч завжди готової надати порятунок (Св. Бернард).

Необхідність набоженства до Пресвятої Діви Марії в останні часи

  • Я вже казав, що людство прямує до кінця світу, відтак Всевишній разом з Матір’ю повинні створити Святих, які святістю перевищуватимуть усіх інших, як кедри Ливану перевищують карликові кущі. Це Бог об’явив одній побожні душі, життя якої описав пан де Ренті (1611-1649).

Палатимуть особливим набоженством до Пресвятої Діви

  • Вибрані душі, повні ласки й ревності, будуть покликані для того, аби чинити опір ворогам Бога, які затремтять перед ними. Вони проймуться винятковим набоженством до Пре святої Діви, і освітлені Її натхненням, вигодувані Її молоком, оживлені Її духом, відчуваючи Її опору й опіку, однією руш будуть боротися, іншою ж – будувати. Вони переборюватимуть єретиків разом з їхніми єресями, схизматиків з їхніми схизмами ідолопоклонників з їхнім ідолопоклонством, грішників з їхньою безбожністю. Водночас зводитимуть святиню Соломона й міс точне місто Боже, тобто Пресвяту Діву, названу Отцями Церкви Святинею Соломона й Містом Божим. Словом і прикладом скерують вони цілий світ до правдивого набоженства до Матерії Божої, що примножить число їх особистих ворогів, але й забезпечить численні перемоги й велику славу Самого Бога Об’явив це Бог Св. Вінкентієві Ферреро, великому апостолові свого часу. Про це Святий розповідає в одному із своїх творів Видається, немовби Св. Дух пророкував це у 59 Псалмі: ”Погуби в обуренні, погуби, щоб більше не було їх, щоб знали, що Бог Яковом править аж по землі край. Увечорі повертаються назад, немов пси виють і бігають навкруги містом. Бродять, шукаючи, що їсти, і коли не наситяться, то виють” (Пс. 59,14-16). Тим містом, яке люди оточать наприкінці світу, щоб навернутися й наситити свою спрагу справедливості, є Пресвята Діва Марія, названа Духом Святим Містом і фортецею Божою (Пс. 87, 3).

Під час другого приходу Ісуса Христа

  • Через Марію почалося спасіння світу і через Марію повинне воно довершитись. Марія не з’явилася у всій повноті під час першого приходу Ісуса Христа, щоби люди, які недостатньо ще усвідомлюють Велич Її Сина, не віддалилися від правди через надмірну земну прив’язаність до Матері Божої. Зважаючи на чарівну зовнішність, якою Її наділив Всевишній, це, без сумніву, могло б трапитися. Святий Діонізій Аеропагіт писав, що коли б Її побачив, то почитав би як божество за таємничу чарівність і незрівнянну красу, коли б його міцна віра не повчала правді. Отож, під час другого приходу Ісуса Христа, Марія, уже знана, об’явиться через Св. Духа, щоб завдяки Їй Ісуса Христа пізнали, полюбили, вірно Йому служили, адже ж причини, які змусили Св. Духа укривати Свою Улюбленицю за Її земного життя і так скромно об’являти Її, вже перестануть існувати.

Хто знайде Марію, той знайде життя

  • Бог, прагне Марію, творіння Своїх рук, об’явити й відкрити в останні часи:
  • Позаяк Сама Вона укривалася на цьому світі і у Своїй глибокій покорі принижувалась нижче пилу, одержала від Бога, Апостолів та Євангелистів те, що могла залишатись незнаною.
  • Марія – шедевр рук Божих, створений на землі через ласку, у Небі через славу, тому Бог хоче за це від нас подяки, прослави, любові на землі.
  • Оскільки Марія – це ранкова зоря, яка випереджає та відкриває сонце справедливості – Ісуса Христа, тому слід споглядати і пізнавати Її, щоб зуміти знайти і пізнати Ісуса.
  • Марія – дорога, якою Ісус Христос уперше до нас прийшов. Нею зовсім по-новому прийде Він вдруге.
  • Марія — проста й непорочна дорога, яка веде до Ісуса Христа і до глибокого пізнання Його; тому душі, які бажають засяяти особливою святістю, повинні шукати Ісуса через Марію. Хто знайде Марію, той знайде життя (Прип. 8, 35), тобто Ісуса Христа — Дорогу, Правду й Життя (Йо. 14, 6). Не можна, проте, знайти Марію, не шукаючи Її, неможливо її шукати, не знаючи Її, бо ж ніхто не шукає й не прагне щось, не знаючи що. Отже, кінцева мета будь-якого християнина Марія, пізнати Марію якомога більше задля більшої слави Пресвятої Трійці.
  • В останні часи мусить Марія засяяти ясніше, ніж колись милосердям, міццю та ласкою. Милосердям, щоб могла привести й гостинно прийняти бідних грішників та заблуканих які розкаються й навернуться в лоно Католицької Церкви Міццю, щоб протистояти ворогам Бога, ідолопоклонникам, схизматикам, мусульманам, іудеям й затверділим безбожним. Нарешті засіяє ласкою, щоб надихати до боротьби і допомагати поборникам й вірним слугам Христовим у звитязі за Його славу. Марія повинна стати грізною, немов загони з прапорами (П.п. 6,4) наперекір сатані і його союзникам, особливо в останні часи, коли сатана добре бачить, що залишається йому вже так мало часу (Од. 12,12), набагато менше, ніж колись, аби занапастити душу. Тому щоденно буде подвоювати він свої злісні наміру й атаки. Незабаром розпочне він жорстокі переслідування й розставлятиме засідки на вірних слуг і справжніх дітей Марії яких набагато важче йому побороти, ніж інших.

“Покладу ворожнечу між тобою і жінкою”

  • Тих, власне, останніх й жорстоких переслідуваньї сатани, який змагатиметься з дня у день аж до того часу, поки не запанує антихрист, стосується насамперед перше й славнозвісне пророцтво і прокляття, яке в земному раю Бог зіслав на змія. Доречно тут пояснити роль Пресвятої Діви у справі спасіння Її дітей і приборканні сатани. “Покладу ворожнечу між тобою та жінкою і між твоїм  потомством та Її потомством. Воно розчавить тобі голову,  а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту” (Бут. З, 15).

Найгрізніша супротивниця сатани

  • Усього лише раз засіяв Бог ту неприязнь, але неприязнь непримиренну, яка триватиме й зростатиме аж до кінця. Це ворожнеча між Марією і сатаною; між дітьми й слугами Пресвятої Діви та дітьми і спільниками Люцифера. Найгрізніша супротивниця, яку Бог протиставив сатані, – є Марія, Його І Свята Матір. Вже в земному раю, хоча тоді існувала Вона тільки в Його думках, вдихнув Бог у Неї стільки ненависті до прокля- того ворога, стільки спритності для виявлення підступності споконвічного змія, стільки сили для перемоги та повного розвінчання затятого безбожника. Відтак боїться він Її не тільки більше, ніж усіх ангелів і людей, але й подекуди більше, ніж Самого Бога. Це не означає, що гнів, ненависть, могутність Бога поступаються Своєю величчю Пресвятій Діві, адже досконалості Марії не безмежні. Однак сатана у своїй високомірності потерпає набагато більше через те, що зазнає по­разки і скоряється перед милою й покірною слугинею Божою, покора якої принижує його більше, аніж міць Бога. Окрім того, Бог дав Марії велику владу над злими силами, про що вони самі визнають вустами одержимих. Вони більше бояться найменшого Її зітхання за якоюсь душею, аніж молитов усіх Святих, однієї Її погрози, ніж усіх інших мук.

Досконала вірність Марії

  • Те, що Люцифер втратив через гордість, Марія знайшла через покору, що Єва через непослух засудила на згубу й вічну кару, Марія врятувала через послух. Послухавши змія, Єва занапастила себе і всіх своїх дітей, від давши їх на поталу сатані. Марія Своєю досконалою вірністю Богові врятувала Себе разом з усіма Своїми дітьми і слугами, яких посвятила Божій Величі (Св. Іриней).

Покірна Марія завжди здобуватиме перемоги

  • Бог посіяв ворожнечу не тільки між Марією і сатаною, але поміж потомством Пресвятої Діви та потомством сатани. Це означає, що Бог зродив неприязнь і внутрішню відразу між правдивими дітьми та слугами Пресвятої Діви й дітьми та невільниками сатани. Не любляться вони навзаєм і немає між ними найменшого внутрішнього єднання. Діти Веліяра, слуги сатани, прихильники мирської суєти, що, зрештою, одне й теж переслідували дотепер і надалі переслідуватимуть усіх, що належать Пречистій Діві, так, як колись Каїн переслідував свого брата Авеля, а Ісав — свого брата Якова, що символізують відповідно осуджених і вибраних. Проте покірна Марія завжди перемагатиме пихатого сатану, і врешті-решт зітре його голову оселю гордості. Завжди вдається Їй викрити його зміїну лють. розвінчати його пекельні примхи, розвіяти диявольські задуми, і аж до кінця віків боронити Своїх вірних слуг від обійм його жорстоких лап. Але сила Марії над усіма дияволами засяє передусім в останні часи, коли сатана чигатиме на Її п’яти, тобто на Її покірних слуг та вірних дітей, яких Вона надихає до боротьби з ним. В очах світу будуть вони малими й бідними, пониженими, переслідуваними, як п’яти, у порівнянні з іншими частинами тіла. Натомість сповняться вони ласкою Божою, яку їм Марія щедро роздаватиме, здобудуть шану й піднесуться в святості та разом з Марією розтрощать голову сатани і спричинять тріумф Христа.

Щоб цілковито і нероздільно належати Ісусові

  • Бог прагне, щоб Його Пресвяту Матір знали, любили та вшановували нині більше, ніж будь-коли. Усе так і станеться, якщо вибрані, за ласкою й світлом Св. Духа, приймуть ту внутрішню практику, яку подаю нижче. Тоді прозріють вони, наскільки дозволяє віра тій чудовім зірці моря пройти під Її проводом крізь бурі та причалити щасливо до пристані. Пізнають вони велич тієї володарки й зі любов’ю посвятяться цілковито служінню Їй як піддані й невільники. Відчують Її солодощі, материнські пестощі та ніжно любитимуть Її. Пізнають милосердя, а також необхідність у Її допомозі. Вдаватися до Неї будуть у всьому як до своєї улюбленої заступниці й посередниці в Ісусі Христі. Зрозуміють, що Вона найлегша, найкоротша й найдосконаліша дорога, якою можна дійти до Ісуса Христа. Жертвуватимуться Їй тілом й душею без застережень, щоби цілковито належати Ісусові.

Запалюватимуть усюди вогонь Божої любові

  • Ким будуть ті слуги, раби й діти Марії? Будуть вони вогнем палаючим, посланцями Всевишнього, який усюди запалюватиме полум’я Божої любові (Пс. 104,3).

Будуть вони як горді стріли (Пс. 127, 4) в руках Марії, що вражатимуть Її ворогів.

  • Вони майбутні нащадки, очищені вогнем великих турбот, міцно злучені з Богом (1 Кор. 6. 17), що несуть у серці золото любові, в душі — ладан молитви, а в тілі — миро умертвлення. Для бідних і маленьких будуть вони всюди добрими пахощами Христовими (2 Кор. 2,15-16), для великих же, багатих цього світу — ароматом смерті.

Будуть зрошувати словом Божим життя вічне

  • Вони, як хмари громовисті й стрімкі, котрі за найлегшим подихом Св. Духа зрошуватимуть словом Божим життя вічне, адже ніщо їх не триматиме. Гримітимуть усупереч гріхові, гудітимуть – наперекір світові; вражатимуть сатану і його спільників і прошиватимуть наскрізь, на життя чи смерть, мечем двосічним Слова Божого всіх, на кого скерує Всевишній Свій погляд.

Без золота і срібла

  • Будуть це справжні апостоли останніх часів, яким Господь дасть слово і силу, спроможність чинити чуда й здобувати славні перемоги над Його ворогами. Спочиватимуть без золота й срібла, і, найголовніше, без турбот серед інших священиків і вчених. Та водночас матимуть сріблясті крила голубки, щоб літати з чистим наміром слави Божої і спасіння душ усюди, куди їх Св. Дух покличе. А там, де проповідуватимуть Слово Боже, залишать після себе лише золото любові, що стане втіленням усього Завіту (Рим. 13,10).

У правій руці – Розп’яття, у лівій — Вервиця

  • Будуть це справжні учні Ісуса Христа, як крокуватимуть слідами Його убозтва, покори, погорди світу і любові, навчаючись в чистій правді вузької дороги Божої згідно Св. Євангелії, а не законів світу. Будуть мати в устах двосічний меч Слова Божого (Еф. 6,17), на плечах нестимуть закривавлене знамено Хреста, в правій руці – Розп’яття, у лівій Вервицю, Святі Імена Ісуса й Марії – в серці, а скромність й умертвлення Христове – в усій своїй поведінці. Такими будуть ті великі люди, котрі повстануть, але котрих за наказом Всевишнього, створить Марія, щоб вони ширили Його Царство над володінням безбожних, ідолопоклонників та мусульман. Але коли і як це станеться? Одному Богові відомо. Ми ж зберігаймо мовчання, молімося, зітхаймо й очікуймо: “Надіявся я твердо ” (Пс .40, 2).

Трактат про досконале Набоженство до Пресвятої Діви Марії. Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *