Головна / Думки / Жили двоє в одному домі, а з яким батьком?

Жили двоє в одному домі, а з яким батьком?

Дорогі браття і сестри у Христі, ми робимо наступний крок до особливої пори благодаті у Великому пості, коли ми разом будемо старатися більше пізнати Божу любов до людини. Молимось про це і йдемо до цього пережиття.
Ми всі відчуваємо любов від Бога?
Сьогодні свята Церква закликає звернути нашу увагу на історію про двох братів, які жили в домі одного Батька.
Відразу бажаю звернути вашу увагу на те, що діти жили під одним дахом, в одному домі одного батька, але складається враження, що їхня думка про дім, про батька були дуже відмінні від дійсності?
Як ми відчуваємо ставлення нашого Бога до нас? Якщо ми всі пізнаємо Божу доброту, то чому серед нас є такі, які явно нагадують “Старшого брата”, а є ті, котрі відчувають, що щось не так має бути у відносинах з Богом. Саме такі відважні і правдиві ризикують вийти з надуманого міфу про Бога і шукають правдивий духовний досвід Бога, зустрічі з Ним.Релігія старшого брата – ідеальний, але нещасний
Старший брат відкривається нам в історії в самому кінці, але його присутність можемо побачити ще на самому початку в особі молодшого брата, який пішов з дому. А може він втік. Так, мабуть він втік, але не від дому, до якого вернувся, а від брата, від життя з тим, котрий досконало виконував всі приписи, але був насправді нещасливий і заздрісний, боязливий, але перед неправдивим образом батька.
Мабуть молодший брат втомився від такого нещасного і сумного життя з тим, котрий був ідеалом до наслідування, але який не навчив приймати любов батька і любити його. Надоїло йому бути бездоганним і обмеженим у всьому. Він скидає із себе ярмо послушної зі страху дитини, віддалюється від впливу правильного і непомильного брата, але при цьому впадає у другу крайність – віддалитись повністю від правдивої Любові, смакуючи вседозволеність, щастя у сваволі, розділяє життя з тими, котрі просто тебе використовують, бо самі ніколи не пізнали правдиву любов.
Батько, знаючи все, не бентежиться і йде на ризик, жертвує матеріальним добром і своїм статусом, щоб син мав правдивий досвід Батьківської любові, розчаровуючись в своїй надуманості.
Бідний довірливий юнак по своїй доброті все змарнував і втратив, але віднайшов себе і Батьківську любов.
Шукав любові, але поки були гроші, доти і отримував цю любов. Саме тоді, коли залишаєшся непотрібний нікому, у твоїй пам’яті постає правдивий образ Люблячої особи.
Адже життя в крайностях – все це свідчення пошуку, неправдивості ідеалів і стремлінь. Адже віддалюючись від тіні тоталітарних старших братів, ти можеш мати свій погляд на життя.
Лише особисті стосунки відкривають правду на тебе і на Бога!
Чи часом храм наш, Дім Бога живого, не став домом “старших братів”?
Дорогі браття і сестри, діти Єдиного Бога Отця, якщо будемо молитися разом до одного ж Бога, чи не відчує наше серце Його Божественну присутність серед Своїх дітей?
Бог є любов!
Хто перебуває в Любові, той перебуває в Бозі!
Як це чудово молитися і відчувати, що серце брата-сетри, що стоять поруч тебе, також сповнені пережиття великої любові Бога.

http://www.rozdum.org.ua

Download PDF

Послання Богородиці, 25 вересня 1996., Меджуґор’є.


“Дорогі діти! Сьогодні вас закликаю віддати свої хрести й терпіння у Моїх наміреннях. Дітоньки, Я ваша Мама й хочу вам допомогти, випрошуючи для вас благодать у Бога. Дітоньки, принесіть свої страждання як дар Богові, щоби стали пречудовою квіткою радості. Тому, дітоньки, моліться, аби зрозуміти, що страждання може стати радістю, а хрест – дорогою радості. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
www.medjugorje.com.ua

Читайте також

Поклонятися і не соромитися

Дорогі браття і сестри у Христі, у третю неділю Святого і Великого посту свята Церква …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *