Головна / Думки / Йосип і Марія показують приклад нам, а ми кому показуємо?

Йосип і Марія показують приклад нам, а ми кому показуємо?

Христос раждається!
Дорогі в Христі, сьогодні вшановуємо Торжество Обрізання Ісуса Христа та іменування Його ”Ісусом” іменем, що об’явив був ангел Йосифові, що в перекладі означає Спаситель.
У Старому Завіті обряд обрізання був дуже вшанованим, бо це був знак союзу Бога з Авраамом і його нащадками, він символізував зарахування до членів вибраного народу та прийняттям закону та обов’язкам Богом даними як знак вірності.
Для нас, християн, знаком єдності із Богом та початком життя згідно Його законами любові є Таїнство Святого Хрищення. Як колись Марія і Йосиф приносили Ісуса до обрізання, а потім до храму, так і сьогодні батьки приносять своїх дітей, щоб ті були зараховані до спасенної сім’ї Божих дітей.
Це правда, що малі діти не розуміють як дорослі всього, що діється, тому є велика відповідальність на батьках, щоб ті допомогли своїм дітям не тільки у фізичному розвитку, але передовсім у духовному, щоб поступово ставали християнами, учнями Ісуса.
Коли батьки приносять дитину до храму, то вони приносять її дому Небесного Отця, до духовного дому душі. Храм – це наш дім, це дім для нашої душі. Це удже важливо усвідомити! Адже, хто не вважає храм за свій дім, той буде всіма способами уникати увійти до нього і не подумає навіть запросити ще й інших.
Атеїстичні системи всіма можливостями унеможливлювали людям ходити до храму, або ж знищували їх, бо чітко усвідмлювали, що з храму починається духовне життя і в храмі підтримується.
На жаль зараз у час свободи не всі віруючі виявляють свою любов до храму, до Божого дому, а находять різні замінники поклоніння різним ідолам споживатства і місця псевдо-духовного розвитку.
Ввелика в цьому роль є батьків, адже саме батьки визначають місце, де дитина буде більше проводити часу, адже саме батьки показують любов до святого місця чи до інших місць, де є інший культ, інше поклоніння.
Звичайно, що духовне життя не може обмежитися лише до храму, а має бути продовженням там, де проживаєш, відпочиваєш і працюєш. З храму має бути початок духовної дороги, а переступивши поріг з Дому Божого, християни несуть благодать іншим.
У Божому домі проходять всі найважливіші події духовного життя: найменуваня, св.Хрещення, школа Приватної і спільної літургічної молитви, примирення і зцілення від гріха, Таїнство єдності з Богом у Причасті та все інше, що показує нашу відкритість перед Богом, ділення нашою радістю з Ним та вибраним Божим Людом.
Через повагу до храму, до Дому Божого, ми виявляємо повагу Самому Богу. Ділячись із Богом різноманітними частинами нашого життя, ми надаємо їм духовного рівня, адже в храмі все стає нагодою до освячення і благословення.
Храм і все святе, що вібувається у ньому- це видима ознака Божої благодаті, на яку слід відкритися і наповнитися.
Благословенний той, хто за прикладом Йосифа і Марії малим і великим вказує дорогу до храму, де вони можуть пережити таїнственну присутність Всевишнього і де, можуть виявити Йому: славу, честь і поклоніння.

Ходити до храму чи ні, молитися чи ні?
Дитина підійшла до батьків із питанням чи будуть сьогодні йти до Церкви, на що ті відповіли: “якщо це тобі потрібно, то йди. Хочеш йди, а не хочеш не йди!”
Можемо зауважити, що відповідь батьків несла в собі повагу до свободи вибору дитини, але при цьому залишається відкритим питання: чи батьки дали належний приклад любові до Бога і до святого місця?
Відповідь буде знана пізніше, по тому чи їхня дитина буде так любити Бога, як вони і чи буде себе відчувати членом Божої сім’ї, Церкви, як вони.
Народна мудрість каже: діти перевершують своїх батьків! Залишилось вияснити в “чому саме” і в яку сторону: гіршу чи кращу?

Марію батьки привели до храму, Ісуса батьки також … а в тебе яка історія?

http://www.rozdum.org.ua

Читайте також

Проповідь на неділю розслабленого (Віталій Тарасенко, 2018)

Дорогі Браття і сестри у Христі, у цей пасхальний час ми згадуємо про розслабленого чоловіка( …

Коментарі

  1. Тамара Смеречинська

    Ми не ЙОсипи і не Маріі і буде за нас не Йосипі ні Антон відповідати а лише ми самі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *